[{{mminutes}}:{{sseconds}}] X
Пользователь приглашает вас присоединиться к открытой игре игре с друзьями .
Кайдашева сім'я
(2)       Используют 18 человек

Комментарии

MMMAAANNN 26 января 2014
Виявилось, що за коментами від LeBron я вже робив виправлення, але пройшовся по них знов.

BI-FI, дякую за дуже точні вказівки на місця, де треба виправляти!

Я зробив виправлення, але це ще не гарантує, що виправлено все. Буду виправляти й надалі.

Изменен отрывок №521
Изменен отрывок №542
Изменен отрывок №545
Изменен отрывок №575
Изменен отрывок №578
Изменен отрывок №584
Изменен отрывок №595
Изменен отрывок №596
Изменен отрывок №574
Изменен отрывок №576
Изменен отрывок №577
Изменен отрывок №587
Изменен отрывок №588
Изменен отрывок №589
Изменен отрывок №590
BI-FI-Car 18 ноября 2011
Жалею, что сразу не начала вылавливать опечатки. Но в первой части книги их осталось немного, причем в основном некритичные, их можно было заметить заранее и сгруппироваться.
Но ближе к концу начала попадаться латиница:

скрытый текст…

Спасибо за словарь! Ждем, когда у автора появится время на редактирование :)
LeBron 18 июня 2010
Да уж, допечатал. Ужасно намучался с кривой концовкой, к 15 символам спада скорости из-за перехода на спокойный набор во избежание усталости прибались еще 15 из-за переключений раскладки, копипаста кривого апострофа и т.д.

Если не ошибаюсь, первая книга-награда на украинском на клавогонках.
LeBron 18 июня 2010
несподівано.Груша
cім’ї
пoмирилиcь.В
596
LeBron 18 июня 2010
у меня он на месте ё
кляпавций 18 июня 2010
как быстро набирать апостроф ?
LeBron 18 июня 2010
Солов’їха, - 595.
LeBron 18 июня 2010
i половини - латиница, 587.
LeBron 18 июня 2010
що?-—
584
. Хорошо хоть латиница не до конца.
LeBron 18 июня 2010
Крпові - 578
LeBron 18 июня 2010
там пошла латиница в перемешку с цифрами... в 575 начинается с "yciєї".
Написать тут Еще комментарии
Описание:
Іван Нечуй-Левицький
Автор:
MMMAAANNN
Создан:
10 мая 2010 в 21:25 (текущая версия от 26 января 2014 в 16:10)
Публичный:
Нет
Тип словаря:
Книга
Последовательные отрывки из загруженного файла.
Содержание:
596 отрывков, 267771 символ
1 Повість
Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село
Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру
на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь
далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в
осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру
ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в
зелену оправу прикраси з срібла.
2 Два рядки білих хат попід горами біліють,
неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.
На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите
хвилями. Глянеш з високої гори на той ліс, і здається, ніби на гори впала
оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини
тисячами оборок та жмутів. В гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в
долинах чорніє.
3 Над долинами стоїть сизий легкий туман. Ті долини здалека ніби
дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого
старого лісу.
Під однією горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла чимала хата
Омелька Кайдаша. Хата потонула в старому садку. Старі черешні росли скрізь по
дворі й кидали од себе густу тінь. Вся Кайдашева садиба ніби дихала холодком.
Одного літнього дня перед паликопою Омелько Кайдаш сидів в повітці на ослоні й
майстрував.
4 Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж. Густа тінь у воротах
повітки, при ясному сонці, здавалась чорною. Ніби намальований на чорному полі
картини, сидів Кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь.
Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі
жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому
високому лобі набігали густі дрібні зморшки.
5 Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.
Коло повітки на току два Кайдашеві сини, молоді парубки, поправляли поди під
стіжки: жнива кінчались, і начиналась возовиця. Старшого Кайдашевого сина звали
Карпом, меншого — Лавріном. Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва високі,
рівні станом, обидва довгообразі й русяві, з довгими, тонкими, трошки горбатими
носами, з рум'яними губами.
6 Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими
гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими
губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.
Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились
привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс,
рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою.
7 Він був схожий з виду на
матір.
Лаврін проворно совав заступом по землі. Карпо ледве володав руками, морщив
лоба, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа. Веселому, жартовливому
меншому братові хотілось говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів.
— Карпе! — промовив Лаврін. — А кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед
Семеном тебе батько, мабуть, оженить.
— Посватаю, кого трапиться, — знехотя обізвався Карпо.
8 — Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори.
— То сватай, як тобі треба, — сказав Карпо.
— Якби на мене, то я б сватав Палажку, — сказав Лаврін. — В Палажки брови, як
шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни
нема. А що вже гарна! Як намальована!
— Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, стан кривий, як у баби.
— То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка.
9 — І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить,
то носом свистить.
— То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає,
а тиха, як ягниця.
— Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з
перцем, — сказав Карпо.
— То бери Химку. Ця як брикне, то й перекинешся, — сказав Лаврін.
— Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці
печуть.
10 А як ходить, то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє...
Карпо прикинув таке слівце, що батько перестав стругати і почав прислухатись.
Він глянув на синів через хворостяну стіну. Сини стояли без діла й балакали,
поспиравшись на заступи. Кайдаш скочив з ослона й вибіг з стругом у руці з
повітки. Старий Омелько був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки
на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства,
любив молитись і постити; він понеділкував і постив дванадцять п'ятниць на рік,
перед декотрими празниками.
 

Связаться
Выделить
Выделите фрагменты страницы, относящиеся к вашему сообщению
Скрыть сведения
Скрыть всю личную информацию
Отмена