[{{mminutes}}:{{sseconds}}] X
Пользователь приглашает вас присоединиться к открытой игре игре с друзьями .
Обычный ненецкий
(2)       Используют 10 человек

Комментарии

Ни одного комментария.
Написать тут
Описание:
Тексты на ненецком языке. Длина в среднем 250-300 символов
Автор:
sashavirtual
Создан:
18 августа 2024 в 20:05 (текущая версия от 31 мая 2025 в 12:33)
Публичный:
Нет
Тип словаря:
Тексты
Цельные тексты, разделяемые пустой строкой (единственный текст на словарь также допускается).
Содержание:
1 Тэна’’ ӈэдалёрӈаць. Хусувэй по’ маня’’ округханана «Буран Дэй» нюбета ӈэдалёрма танесеты. Тарця яляхана Няръяна март’ хуркари’’ яхад’ мядонда’’ тосьты’’, хуний ӈарка ялям’ манэ’’ман’ харвасеты’’. Округна еркы маркана, ӈэсыхына илена’’ ненэця’’- буранхана ӈэдалёрта’’ не’’, хасава’’ пирдырманзь’’ турцеты’’.
2 Тюку по’ ӈод ваеравы си’’ивна маттамдэй яляхана Няръяна маркана тарця ӈэдалёрма ваерась. Хув’ мер’ Качгортинской курьяхана ӈэдалёрма’’ е’’эмня хусувэй ӈамгэдо’ маля хамандысь. Янамбовна хибяри’’ ма’’люрць пядось, ханярина сё’’ мун’ соць. Яляда ӈод тикы яля’ вэва нись’ ӈа’’.
3 Пирдыртаха’’ сырманзь’ товы’’ хибяри’’ яду’’сумбиць, нито’ няюв лаханакурӈаць, сяйӈаць. Таняна ӈамдтавы’’ мят’, палаткаха’, юртаха’ тюӈгаць. Тюку’ мэвахана буранхана ӈэдалёрта ӈань’ тянё ниць’’ ӈа’’. Маня’’ ненэциена ӈод’ тэхэна’’ ӈэдалёрманзь’ товыць.
4 Ӈокханда тет’ яӈганя ненэця’’ тыдо’ мэць Няръяна март’ тэвыдаць. Мал’’ пыдо’ СПК «Ерв», «Харп» манзарана’’. Хусувэй по’ ныхыдо’ хорманзь’ турцеты’’. Тэхэна’’ ӈэдалёрма поӈгана нердевы Вениамин Ледков, пыда «Ерхана» ты’’пэртяӈэ’ тара. Маля ӈахакуд’ тэхэна’’ мэнаӈэ’ манзара.
5 Тыда теневана, ямда мэнена хасава. Теда ты’’пэртина диплом’?мядонзэйм’ ня’’амась мякандо’ ӈэдалэяд’’. Нерняна товнда ирийхана ӈани’ Няръяна март’ тута’’. Ныхыдо’ «Сямянхат’ меретахана» хорпаӈгудо’. Тарця – ты’’пэртя’’ пирдырма тюку по’ ты’’сие ниць’ ирийна самлязимдей толыркана ваераӈгу.
6 Этнокультурный центрхана манзарана’’ нина’’ несэй проектмана манзарась’ пядось. Мел’’ ненэцие’’ е’’эмня таславы’’ проект’. Ӈудидо’ мэта’’ ненэця’’ ӈобкана манзараӈгу’’, мастер-класс’ нито’ е’’эмня манэ’’лабтабаӈгу’’. Тарця проектмана манзарась ӈани’ яхад товы’’ нидо’ танеӈгу’’.
7 Хаювы’’ яля’’хана Саля’хардахад’ мел’’ не Лариса Николаевна Салиндер турӈась. Салиндер: – Няръяна март’ проектхана манзараванзь’ этнокультурный центр’ сими’ хаӈаць. Проектандо’ нювм’ «Изюмина мастерства дерево ремёсел». Ома’ няюна хан’’ӈаваць, мастер-класс’ сертабиваць.
8 Пенад’, суюхуд’ сэдораваць; мадавы’’ сэдбиваць, туцяко’’, хуркари’’ падкоця’’ сэдбиваць. Сэдорана’’ мел’’ нена’’ манзараваць. Омахана мел’’ ненэця’’ ӈока ӈэвы’’, поӈгнандо’ ӈармбэярка не’’, илебэй не’’. Пыдо’ ханярина манзарана’’: ӈацекы’’ тохолабда’’, щколана манзарана’’ турӈаць.
9 Ӈавнандо’ тэна’’ манзаравы’’, ты’’ илӈгана илевы’’ не’’ турӈаць, сэдораць, тикахад’ клубхана манзарана’’ не’’ ӈэдакы’’. Тохолкода’’ не’’ ӈацекы’’ турта’’ поӈгана таняць. Маля ӈока ӈудидо’ мэта’’ не’’, сэдорана’’ не’’, мел’’мана’’ манзарана’’ не’’.
10 Тикы’ хавна нянэй ненэцие’’ ты’’ няюв’ хан’’ӈаваць. Нянэй ненэця’’ ӈамгэ то’’олха илӈгана иле’’? Ӈэсымдо’ манэ’’сарӈаваць, Ома’ пи’някуркана нувыць маня’’ тобнана’’. Мядоманзь хан’’ӈаваць, сяйӈаваць, лаханакурӈаваць, иламдо’ манэ’’сарӈаваць. Пыдо’ илдо’ нядана’’ яӈгарка’’ нив’’.
11 Маня’’ ненэциена’’ нянэй мядм’ мэ’’ӈа’’ тев’ ёльцянд’. Тюку ненэця’’ ӈани’’ палаткам’ мэ’’ӈа’’. Иле’’ мядудо’ луца’’ мяд’’ то’’олха’’. Мято’ мюня кордо’ таня, мюйдо’ мяд’ то’’олха, валакада пяд’ сертавы. Тикахад’ палаткандо’ тет’’ еӈорэда, малбуй’’ ӈобт’ сулурмы’’.
12 Ямдонабнандо’ тикыдо’ тахабтамбидо’, хан’ ни мэмбидо’, тарем’ ямдэна’’. Маня’’ ӈоб’ тикы тарем’ ямдасетыва’’. Тыдо’ тэврамби’’, тикахад’ тыдо’ подерпидо’, мюдм’ сертаби’’. Нянэй ненэцядарев’ ямдана’’, мюсерӈа’’. Не’ ханудо’ ӈоб’ тикы не’ хан. Маня’’ нина’’ не’’ хан’ то’’олха’’.
13 Ӈутыдо’, вандакодо’ малӈэ’ тарця’’. Хасава’’ инидо’ ӈобт’ тикы маня’’ хасавина’’ то’’олха’’. Валакада маниебнан’, мальци’’ ни’’мэс’’ луци’’ паны’’ мэ’’ӈа’’. Маня’’ ненэциена теда’ ӈо’’ мальци’’ мэ’’ӈа’’, не’’ паны’’ мэ’’ӈа’’. Ома’ няна мюсерта’’ илдо’ луца’’ няку’ ӈа’’ маля.
14 Хардахана илена’’ хибяри’’ паныкоцидо’ таня’’. Паницаӈэ’ нюмдембидо’. Няхар’’ не’’ паныдо’ тэврэйдонзь, манэ’’лабтамбидонзь. Ханя’’, яӈгарка’’ ним’’. Паркырто’ яӈгава’’, падта’’мада ӈоб’ тикы яӈга. Мадавы’’ ни’’ӈа’’, тодо’ тенз’ пускахад’ ма’’лавы’’, тодо’ тенз’ нойхад’.
15 Ӈоб’ тикы сомбой, мэкад’. Пандо’ няблюй. Сававидо’ ёльце мэкад’ ӈэвы’’. Маня’’ тарця савава яӈгу’’ нив. Омана ёльце савась. Выставка’ ӈэсава’’, падкоцидо’ тэврабиць не’’, хуркари’’ сертавы’’ мэкоцидо’ тэвраць. Туцикоцидо’ ты’’ тобкахана мэсьретна’’, ханя сомбой’’.
16 Сэдоридо’ ӈаворидо’ не’’ таня’’. Мел’’ ненэця’’ ӈока ӈэвы’’. Тикы’ хавна выставкам’ хан’’ласавама’’, тикахад’ сё’’ мэта’’ ненэциена Елена Лаптандер, Гаврил Лагей сё’’ хан’’лаваць. Маня’’ сэдора’’ ӈамдыва’’, тикы’ поӈгана сё’’ инзелева’’. Тамна тякуркана фото-выставкава танясь.
17 «Дети тундры» нюмда, фотокорреспондент’ Виктор Толкачев сертавы’’, хуний теда Архангельскхана иленарха’. Ӈацекы’’ турӈаць, ӈарка ненэця’’ турӈаць. Ӈули’’ савась, ӈули’’ илекась. Пон’ манзараваць. Омана илена’’ ненэця’’ вадам’ намдамась, ненэця’’ вадамдо’ мэ’’ӈадо’.
18 Мань’ харни’ вадавнани’ лаханакурӈамась, пыдо’ ӈани’ харто’ вадавнандо’ няни’ лаханаць. Нина’’ хамендабинаць. Ненэця’’ ма’’нисям’: вадина’’ ӈоб’ то’’олас’’, нина’’ хамендабина’’. Няръяна март’ турць ӈули’’ сава. Нянэй вадавна лаханако сава, нянэй ненэцие’’ нина’’ мание’’ сава.
19 Хуркари’’ сертабада’’ манзаидо’ манэ’’сарць нянани’ ӈули’’ илека’’. Ӈобкана нина’’ маниеван’ харвава’’, манзараван’ харвава’’. Тикахана нянэй ненэця’’ вадамдо’ вани’’ юрбаӈгу’’, нина’’ теневаӈгу’’ нивам’, нина’’ мяка’’ мядоманзь туртава’’. Тикада сава ӈэ’’нив. Этнокультурный центр’ сертавы тарця проект’.
20 Пыдо’ ӈоб’няку’’ сидна’’ пэрӈа’’, сидна’’ ма’’ламби’’. Ханя’’ сава, тарем’ илебна’’ тара’’ нив’’. Ӈопой паӈгхад’ миӈава’’, малӈэ’ нянэй ненэцяма’’. Ӈобкана манзарабна’’ тара’’, ӈобкана лаханакурпана’’, сё’’ мэць ма’’лёбна’’. Тарем иле’’ ӈули’’ сава ӈэ’’нив’’.
21 Няхар’’ Хэно’ папа. Хубта’ няна немами’ хаянё’’. Тикаринда ӈо’’ мэтани ӈэвами тю’’уку’ илав. Макода’ сивня хаерта тювы. Ӈарка мяд’ тер’’ мал’ ӈокахандо’ макодандо’ син’ тибяри’’ хаеры’’. Тарцям’ манэ’’лись яркосавэй пин’ санэйв’’. Няхар’’ ӈарка мя’’ми мал’ манэ’’ян.
22 Ӈухуна сярда вэ’ нивэ хаю’’. Ӈани’ пуня’ мякани’ тюдм’. Тюб’’нани ӈод’’ нер’’ ӈавнани нивэв манэс’’, ӈарка нинякани нанакода нюдя, нюдя илевы. Нанако папами си’’ми манэ’’лись ӈэта ни’ санэй’’, манзь ханада:- Няхар’’ мяд’ тавна ӈаворо’’махаданд тамна ӈаворман’ нин харва’’? Сит хадаӈгудм’!.
23 Тикаринда ӈод’’ нанако папами няни санэй’’. Сейкони хэсь пин’ санэйв’’. Хано’’ поёмана’ нанако папами си’’ми нёраку’’ла. Ня’’амванда нерцю’ ӈодь’ хэсетыдм’. Сюрбертахани тю’’уй сюрня’ пырянда санан’ пилибт’’ ха’’мы’’. Тарць’’ харахана хэцялмадм’. Харасяда ян’ мань сюрбыв’’.
24 Ӈоб’’ сюрамба мань тарем’ мадм’: -Нанко папав, маньзяв хаядам’. Тованда ӈэбат ядамани’ мюмня харт тобцакэн. Нанако папами ӈудам’ санабта, пыда тарем’ ма:- Хэб’’нанд хань’’, хананар яӈгу. Ӈари’’ маньзяван тюку яхадани нидм’ ханд’’. Нанако папами пуняю’ сюрахалъй’’.
25 Си’’ивм’ салте’’э то’ сяд’ ӈыл’ пили’’ ха’’мыв’’. Няхар’’ нинякани пядавы нямзэхэй тю’’у’ ватэйн. Ӈули’’ ӈарка’’я идюрцям’ ня’’мадм’. Нябимда пелямда няӈгани мэв, нябимде пелямда салаба ютер’ ни’ масибтеванё. Ихинян мадм’:- «Нанако папами хуна тоб’’нанда таня ӈамзакэда.».
26 Сидя ӈарвэми нёраку’’ладм’. Тад яламани тас сыра’ ямб’ пиняри’ миӈадм’. Ӈули’’ ӈамгэхэртм’ хось я’’мадм’. Я терсявы. Ӈэлта ӈэвады. Пись хоб’’нани ӈоб’’ ӈаворъян. Ӈамдоно’’ни пой’’ ха’’ё’’ поё’’ хун’’. Ӈоб’’ ядавами нинякы ӈа’’, ялэй’’ ӈэвы’’. Нерни’ няна ханебцё’ ӈамдарма лорцем’ манэ’’ӈадм’.
27 Ихиняни мадм’:- « Лорце’ ӈэва’ ни’ тэвахаваба’’ни та’ ӈо’’ хаидм’. Лэкоцяхартани хасуй яхана юсидариӈгума’’.» Ӈадядада лорцэн’ си’’ивахав яля’ мань миӈадамнё’’. Си’’ив’ ӈэсоӈгана лорцэ’ ӈэва’ ни’ ӈодь’ танэйв. Ся’’ни яля’ няюв’ сядоць тюми нароӈоць манзелабтав. Ӈамгэ’ пирка’’на немами хэвы.
28 Ӈоб’’ юсида инзелеб’’нани сидни’ няна нув’ сармикэци’’ ӈопой марнадо’. Мэтами ӈэвами тю’’уку’ мэв. Нум’ нарэймы. Ханяна – таняна мыры’’ яхако’’я’’ ваӈгу сер’ ӈарка небяхато’ хэӈгадаривы’’. Неро’’ мандалако’’ иде’’поӈгана маларидо’ ӈади’’. Лорцэни хэвувна мадорота яха’ пили’’ ха’’амвы’’.
29 И’’лида тялабты. Яха’ тяханяюна юдмян’ мядо манэс’’ нидам’. Таня ӈадябато’ сидя хасава поӈгам’ моёпихи’. Ӈобо’’ моб’’нанди’ ехэни’’, сявти’’ ябцото’ пи’’нари’’. Ӈари’’маньзяван ид’ варахана тэри выраидм’. Сидя хасава си’’ми маниебтим’, ет’ ёрӈаха’...
30 Ӈамгэ пирка’’на няби хасава си’’ми манэтакэ, няханда мамонда: – Яха’ тяханяна ӈылекам’ манэ’ӈадм’. Мякани’ хэхэни’! Нянда вадарихи’ няда та’ васэдэй’’, маси’’: – Такэехэвар ӈылека нинё’’ӈа’’! Няби ӈани’ маси’’: – Сидана’’ ӈаманда. Мякани’ хэхэни’! Сидяри хасава поӈгамди’ ӈадан’ моди’.
31 Ӈопой халяком’ мань няюни, нябиюм’ хасава няби’ марць’ нимна ханилебте’’ нив’. Халякоця’’я нярхалцеты’’, тидахалцеты’’. Ӈарвэни ӈыл’ ёмзя’ сэвадарев’ халяко ха’’мы’’. Сидяри хасава’ тикахавахад енядати’ пу’ таб хадади’ сюра теба. Няби’ сылава’ мядоти’ няна мале хэвэхэ’.
32 Тарць’’ хара хана мовы халямда венекодрев’ тив’ ӈырӈав. Мядо’ няюв’ харини ярэлы’’. Инзелеб’’нани мядо’ няюна ӈоб’’ ӈарка вабць тэбкадарманонда: - Нена’’, са’’ладинё’’!. Хуна ни’’ ман’’, ненэця’ нюн’ сей хэривы, маяндорта хыбям’ мерку’ хо’’ӈари’.
33 Сидна’’ ни’’ юрбю’’. Тюку ирий’ тетимдей’ яӈганя толыркана Нельмин Саля этнокультурный центр’ мякана ӈарка ялям’ мэ’’ӈаць. Ӈэсыхына илена’’ хибяри’’ харто’ ансамбляндо’ «Маймбавандо’» со’’яма ялям’ мэ’’ӈаць. Ма’’лёва ваерась, ханяна «Маймбава» ансамбль’ нямна ӈока сава вада’’ соць.
34 Ӈобкарт’ хибярим’ нивыць’’ юр’’, хусувэй теда ансамбльхана’ мэна’’, тикахад’ сяӈгова таравы’’, хыно’’мы’’ хибяри’’ грамоты’’, мядонзэйм’ ня’’амаць. «Маймбава» ӈод’ ӈэсыхына илена’’ нито’ е’’эмня ӈарка, несэй хамандавы программам’ манэ’’лабтась. Ныланавась’ товы’’ хибярито’ сею’’ ӈани’ маймбтець!.
35 Пыдо’, пэдова’’! Няндо’ ӈарка вада! Фаина Харитоновна Ледкова ансамбльхана тарась, тикахад’ ӈока по’’ ямбан таняна хыно’’ӈась. «Маймбава» ӈарка яляхана ӈоб’ мэвысь. Корр: Фаина Харитоновна, тюку ирийна тет яӈганя толыркана «Маймбава» ансамбль ӈарка ялямда мэ’’ӈась, тюку по’ няхар’’ ю’’ самляӈг поданда’ хая.
36 Пыдар’ тенер’’ ханзер нертей’’ яля’’ мальӈгана ма’’люрцада’’? Няхар’’ ю’’ самляӈг по’’ тяхана ӈамгэсь таремъюв’ ма’’люрць идейдаць? Ледкова: – Нертей ма’’люрць’ пябнана’’ ансамбляна нюмда яӈгусь, тикы си’’ив ю’’ нябимдей по’ ӈэван’ хабесь. «Маймбаваӈэ’» си’’ив ю’’ хасуюдимдей похона хаяваць.
37 Народныйӈэ’ ансамблява сиднтет ю’’ нябимдей похона хаясь. Нертей ма’’люрць’ пябнана’’ ӈацекэцина тамна нюдяць, тарем’ ӈод репетицияха’’ пилибт’ ядэрцетыва’’. Нина’’ маймба ядабтабсетына’’, ӈарка семьяӈэ’ толываць’. Татьяна Ивановна сидна’’ ма’’лабсеты’’, пыда саць сава луца’’ вадавна манзь – руководитель.
38 Сейда лата, хусувэй хибярим’ хамадабда. Маймба хусувэй репетициян’ ядсетыва’’. Хусувэй ӈарка ялям’ ӈобкана мэцьтыва’’, сяйзетыва’’, лаханорцетыва’’. Нина’’ нядабасьтыва’’. Манзаян’ хэбнана’’ ӈацекына’’ нина’’ хэвхана хаебасьтыва’’. Поӈгнана саць сававна илеваць.
39 Корр: Тамальӈгана Нельмин’ Саляхана илена’’ хибяри’’ хусувэй манзаяда танясь, колхоз’ ӈаркась, ты’’пэртя’’ ӈокаць. Ханярина манзарана’’ хибяри’’ таравась, хыно’’манзь ма’’ласьтыд’? – Мал’’ ма’’ласьтыдэй’’. Фермана манзаранаӈэ’ ядэрӈаваць: мань’, тикад’ няхар’’ няс’’.
40 Корр: Теда ансамблянда няхар’’ ю’’ самляӈг пом’ ядабтадаць, тарця яляхана хурка ӈэса? – Теда маркана илебнан’ ӈод сим’ юбилеян’ хаӈаць. Хусувэй сяӈгова таняна таравы’’, хыно’’мы’’ хибярин’ Майя Ильинична пригласительной’ӈэдарась. Саляна ансамбляна ветеранӈэ’ толыва’’.
41 Мань’ сидя ю’’ сиднтет по’’ таняна мэмась. Ветеран’’ харто’ номерамдо’ манэ’’лабтаць, тараць. Хусувэй поколение’ тарабцодо’ манэ’’лабтаць, сёдо’ мэ’’ӈаць. Тикахад’ нюдяко’’ ӈацекы’’ тараць. Ихиня’ тарця сер’ саць саварха’. Маня’’ нива’’ ядэр’’, пудана’’ ӈацекы’’ турӈа’’.
42 Теда самляӈг’ яӈганя ӈацекы’’ таняна тара’’, ӈани’’ хыно’’ӈа’’. Августа Петровна ӈарка манзаям’ сертаби, ӈацекы’’ няюв’ манзара. Ихиня’ сава, ансамблява иле, манзара. Ненэцие’’ культурава нерня минредо’. Сидна’’ ни’’ юрбю’’, няндо’ ӈарка вада...
43 Ты’’ саполана ирийна сидя ю’’ самлязимдей толыр’’ культурахана манзарана’’ нина’’ хэбидя яляӈэ’ таславы. Хуркари’’ тенз’ ненэця’’ хари’’ культурамдо’ лэтби’’, няхато’ манэ’’лабтамбидо’. Сидя ёнар’’ тетимдей’ яӈганя по’ Россиянана культура’ поӈэ’ таславы’’.
44 Ӈарка яханана культура пом’ Москва маркана тюку ирийна сидя ю’’ самлязимдей яляхана нэмбидось. Таняна ваеравы ма’’лёян’ хуркари’’ яхад’ культурахана манзарана хибяри’’ ма’’лыць. Маня’’ округхадана тет хибярива таня ӈэдалёрӈаць, поӈгнандо’ Надежда Хыра. Культура по’ яханана миӈа’’, нина’’ нерняна сертавндадо’ ӈока.
45 Маня’’ яханана хуркари’’ тенз’ мэта ненэця’’ иле’’, харто’ культурамдо’ тю’’ури минредо’. Культура’ манзаям’ пэртя’’ поӈгана нянэй ненэця’’ тянё ни’’ӈа’’. Мал’’ пыдо’ харто’ ӈэсынандо’ ныхыдо’ нись’ сяй’’ манзара’’, маркана манзарана’’ поӈгана нись’ хаюр’’ манзара’’.
46 Округна этнокультурный центрхана манзаранина’’ пэдова’’. Пыдо’ хуркари фестиваль’’, конкурс’’ хамандабсеты’’, мел’’ ненэциена манзаи’’ манэ’’лабтабасьты’’. Тикахад’ толаӈгова’’ хардахана манзаранина’’ ӈарка манзаи’’ сертамби’’. Ӈэсыхына манзаранина’’ харто’ минрена’’ манзаяхато’ ив’ ер сырцеты’’.
47 Маля ӈока по’’ ямбан культура’ серкана сававна манзара’’ – Саляхана Екатерина Николаевна Ардеева, Майя Ильинична Выучейская, Несьхана Наталья Латышева. Краснойхана Екатерина Петровна Тайбарей ӈарка манзаям’ нянэй ненэцие’’ е’’эмня сертабись, енава’’ – тикы нява тамна манзараӈгу.
48 Омахана маля пон’ культура’ хардандо’ методистӈэ’ Надежда Агафоновна Бобрикова тара. Тикы не хусувэй сертабада серканда сававна сырта, ӈэсынандо’ илена’’ нита’’ е’’эмня ӈока хэбидя ялям’ хамандась. Хойхана мюсерта’’ ненэцие’’ ӈод нисьты’’ юрбю’’...
49 Тарця манзаранина’’ яханана хусувэй ӈэсыхы’ культура’ хардахана таня. Ӈарка яляхана няндо’ сейхад миндя’’ вади’’ хэтбидм’- нянда ӈарка вада’’, манзаянда пилибт’ маймбась ядада’’, недбида’’ ӈарумданая, сензда ӈада’’. Сава сёнзяхана хусувэй ялям’ ядабтамбида’’.
50 Паднана нядаӈгода’’. Тюку ирийхана округханана илена’’ хибяри’’ тамна ӈопой ӈарка паднанава тензебтемби’’. Мэта’’ ирийна няхар’’юдимдей яляхана паднана Алексей Ильич Пичков сиднтет ю’’ пом’ ядабтаӈгува’’. Илеванда ямбан Алексей Ильич ӈокавна манзарась, пуданда хаювы’’ книга’’ тянё ни’’ӈа’’.
51 Хусувэй книгам’ сертабавахана паднана нядаӈгодидо’ танесеты. Сямянд’ нядаӈгода’’ – тарця хибяри’ хуний сертабада книга’ е’’эмня падтаӈгу. Юкад’ вата падтаӈгода’’ Алексей Пичков няюв’ манзаравыць. Округна толаӈгова’ хардахана манзарана’’ нина’’ Пичков’ книги’’ падтабавы’’ сер’ нямна лаханавам’ хамандавыць.
52 Тарця ма’’лёван’ сидя юкад’ вата хибяри’’ толаӈгова’ харад отдел Севера лохона ма’’люрӈаць. Таняна манзарана’’ нина’’ Алексей Пичков книги’’ манэ’’лабтаць, хусувэй книганда падтаӈгода нямна вади’’ хэтбиць. Ӈокханда сидя яӈганя падтаӈгода’’ нювм’ намдаваць.
53 А.И.Пичков сямянд’ нюртей падвы’’ манзаита сборник’ Василий Ледков няюв’ сертавэдись’. «Далеко Сэрне моя живёт» сборникди’ 1961 похона ӈадимясь. Падвы’’ манзаити’’ падтаӈгодаӈэ’ Николай Ноговицын таравысь. Тикы’ пуд Алексей Пичков няюв’ ӈарка падтаӈгода’’ манзараць’’.
54 Хэвхы округхана ненэцие’’ вадавна ӈадимберта газетадо’ «Няръяна ӈэрм» нюбе’’ӈа. Редакторӈэ’ маля ӈока по’’ ямбан Хабэча Яунгад манзара. Маня’’ нюбена’’ нямна ибедормамда падась, толара’’. Небяна’’ мыӈгад нюбена’’ я’ сяр’ нина илевана’’ е’’эмня няна’’ тавы’’.
55 Тикы серма’’ тамна ӈока по’ ямбаха’’ мэтвакэва’’. Сян по’’ тяхана Россияханана мэтава’’ илма’’ няби ня’ сядхалъяць. Тюку похо’’нана’’ ӈани явна илелъяна’’. Хусувэй ненэцяма’’ харта иландамда сертаби. Ӈока по’’ тяхана выӈгана иленя ненэцие’’ ты’’ едэйвана сертавы колхоз’’, совхоз’’ тэӈэ маръядонзь.
56 Хуркавна ӈод’’ вы’ тер’’ тыдо’ ӈани вадэйдонзь. Харто’ иландо’ етри’ нерня’ минредонзь. Ты’’ пэрӈаць, ханець, халям’ ватабиць. Ӈопой тохолко ёльце тарась. Си’’ивм’ пота’’ ӈацекы’’ интернатхана луца’’ вадаривна лахана серо’’ӈась. Сиддо’ маниенидо’ луца’’ нюмдамдо’ мипсеты’’.
57 Нюбедо’ хуркариць. Тамнатяхакумна таслаб’’, ӈацекэхэ’’ мипвы’’ нюбедо’ техэ саирканандо’ манэць луци’’ нюв’’ ни’’ӈа’’. Тей Мэбета’’, Илко’’, Вако’’, Танко’’, Ерменя’’ интернатхана Славаӈэ, Мишаӈэ, Боряӈэ, Коляӈэ хан’’ӈаць. Нара няна мякто’ тэв’’махадандо’, ӈацекы’’ сидя нюбедо’ ӈэсеты’’.
58 Ненэй нюмда сояванда мальӈгы небяхаюта, нисяхаюта ми’’мы, нябида – «пэрабцяда», интернатхана ховэда. Ненэй нюмда хараси’’ мэтада ни’’ӈа’’. Тикада сюрда нюмда. Мята тер’’ нюмдо’, нямдо’ «пэрабцувнанда», луца’’ нюмнанда тад нерня’ пэртадо’...
59 Тэри ӈабцата едэй соявы ӈацекы’ нюмд небяхаюда, нисяхаюда юкад вата самляӈг яля’ хэ’’мяхад пюлаӈгуху’. Харто’ еркарандо’ невхы нюбе’’ тензебтемба пяӈгуху’. Ӈацекы’ ярда ӈамгэ нюмд’ мацяда, нюмда тикы ӈэӈгу. Вэсэй, Сюрамби, Вако, Сата, Иримбой иридо’ манда: – Мань невхы ириеми’ Едэйм’ нюбе’’ӈась.
60 Ханзер’’ юрвэв?! ӈацекы яраць ӈэвадэй’’. Иридо’ тамна тяхаку’ вадамда вэтада: – Маня’’ еркарава’’ ӈопой ненэця пирувна ӈокма. «Едэйм’» нюбе’’ӈая! «Пэрабцадамда» интернатхана мита’’. Теда мэта илаӈганана’’ «пэрабцана» неновна нюмдана’’ хая’’...
61 Нерденя ӈацекы’ соя’’махад, хасавам’- Едэй нисяӈэ нюмдеба мята тер’’ пэрӈадо’, нем’ – Едэй небяӈэ нюмдебидо’. «Едэй’ нися» харта сюрда нюмда иланда панан’ нянанда минреда. Теда мэта илаӈганана’’ луца нюбена’’ неновна нюмдана’’ хан’’ӈа’’...
62 Паспортханана’’ пяныд’ сер’ еркарана’’, нюбена’’, нисянана’’ нюбе падыба пяйна’’. Тарця: Худи Иримбой Вэсаявич. Ненэйвана тарця ӈэбта’ тара: Иримбой Вэсэй’ хасава ню. Не ӈэбта: Худи Сатане Вэсэй’ не ню. Теда мэта илаӈганана’’ ненэця’’ нюдо’ ханзери’ нюмдебидо’.
63 Харто’ ханяд ӈадимы’’, ӈамгэм’ ваде’’ӈа’’, нисянадо’, небянадо’ ехэра’’. Нянэй ненэцяӈэ еркарана’’, нюбена’’ ӈобто’’лас’’. Ханяӈэхэна недбямда ӈани няцейда ня’’марпавэда ӈэӈгуда. Ямальской районхы Сё – яха’ хардахана лабка’ луци не палытанан’ мятювы, мамы:.
64 – Василий окотэтто сякни’ варцавэй есьда мось. Сидя пэм’ хана. Вэвако вадаха’’на си’’ми’ митерӈа. Палытана ӈамдё’’мада яхаданда сэртрев’ санавы’’. Ладора мэта пямда ня’’амвы, мамы: – Тюкохона си’’ми’ ӈате’’! Вэвавна илевым’ теда тэвраӈгув!..
65 Ӈамгэ пирхана нё’ лаб’’на’’ ӈадимя’’. Ӈопой ӈапамбада хасавам’ палытана тэвравы. – Тюку!? – Ни ӈа’’. – Ханзер’’ ни’’ӈа’’?! Паспортада тинё’’! Палытана таминанда таславэда. Пин’ сакадавы. Ӈани ӈопой Василий Окотэттам’ тэвравы. Лабкахана манзарана не, нивэда тумда’’.
66 Палытана тамна няхар’’ пин’ хан’’мы. Ӈокханда самляӈг ненэцям’ тэвравы. тэвравы. Няби’’ тэри пысаӈговы’’, ӈамгэ е’’эмня палытана сиддо’ ӈопой еркарм’, нюм’ мэтаӈэ сиддо’ ма’’ламби’’. Не пуда палытана’ тэвравы Василий Окотэттам’ тумдавы. Тиканда ненэця’ нюмда хараси’’ мэтада ни ӈа’’.
67 Сэва’’ни тяхад си’’ивм’ салте’’э то’ сядо’’ ниня маня’’ илеӈава’’. Сэва’’ни тяхад няхар’’ ниняками – няхар’’ Хэнокоми таӈото’- сырито’ халярим’ пэрӈа’’. Ханяӈэхэна хор хадасеты’’. Ӈари’’ маньзяван няхар’’ Хэнокони не папакодо’. Няхар’’ ниняками – няхар’’ Хэнокоми мал’ несавэй’’.
68 Ӈарка нинякани нанакода нюдя, нюдя танева. Сидя нинякани нюди’ вуни таня’’. Ини’ то’’махад мя’’на’’ хэвахана тэва’’ яӈговы. Мя’’на сиди’’мана няхар’’ ю’’ ханава’’ ӈамзари тер’’ӈа’’, халярим’ тер’’ӈа’’. Хурка тэсяба’’на’’ ӈод’’ хорна’’ лэкуци сиби’ минахад, ӈуво’’ минахат мя’’на’’ хэӈгаӈэ маня’’ мэ’’рияна’’.
69 Таӈы нумгана си’’ивм’ салте’’э халякода ӈока. Сывы нумгана хыйва’’ яхана нохода таня, ханеда ӈокава. Няхар’’ неняками – няхар’’ Хэнокоми таӈы нумгана халям’ пяб’’нандо’, халякорин мо’’нарисетыд’’. Сывы нумгана ханедарихито’ мо’’нарисетыд’’. Ӈамгэдо’ ӈэвна няхар’’ ниняками илева’ ямбан’ ӈэридо’ хано’’ӈа’’.
70 Тикы тарця ӈэсь яндо’ ханедаком’ нена’’ пира’’ӈадо’. Ӈамгэ’ пирка’’на си’’ивм’ салте’’э’ халяда суса. Няхар’’ Хэнокоми ёраць поӈгамдо’ сян’ моб’’нилак нюкцям’ ни’’ хадасету’’. Тарем’ мэнахандо’ салте’’э томдо’ тябибтадо’. Хора ханедамдо’ ӈани’ ни’’им’ пя’’.
71 Хыйна’’ хоёна’ си’’ивм’ салте’’эм’ хэтыдотараха’. Хомбададо’ яӈгу. Няхар’’ ниняками яля’ пуняна сидяри ӈудидо’ минарць пыдо’ тосеты’’. Тарем’ иленярихина ханона’’ тер пилибт’’ ӈамъяна’’. Ӈоб’’ илевава’’ нинякы ӈа’’. Ся’’ны ӈэбто, хубта ӈэвы. Няхар’’ ниняками ханеванзь хая’’нё’’.
72 Яля’ ямбахана сыӈгарёдо’ яӈгу. Нув’ пэвсюмзь ӈарками нябами нивда сюръяда. Манзь ханада: – Пудана нохони хэвком’ пиреӈгодакэдм’. Тикаринда ӈо’’ едтолъянё’’. Едана’’ пирись ӈарка ниняками ӈуда’ маханя’ нём’ тядэда. Ва’’аванда ни’ пэдюць ӈамды’’. Пыда тарем’ маси’’: – Яля’ ямбахана хоркы’’ есъе манэсарӈадамзь.
73 Ӈули’’ ӈопойхарт нивы ерев’’. Тад ӈо’’ ӈэсь ӈо’’ яля’бахана хуна хухуртана яда’’мадо’ яӈгу. Ӈэлта ӈэвады. Ӈарка ниняками ӈамгэ лаханавамда ёльце’’махаданда пин’ тарпъяв’’. Ёнэ ниняками мят’ хаядамнё’’. Тюварини сер’ ёнэми нябами нивда сюръяда. Пыда тарем’ ма: - Пудана халяни хэвком’ пиреӈодакэдм’.
74 Едани ӈадимя’’ лохомзяӈгабида ёнэ ниняками нём’ тядэда. Ва’’аванда ни’ сидя тюсипой ӈамда пяда, пыда тарем’ ма: – Халэ’’ни поӈгаци ватабидамзь. Ӈули’ ӈамгэхэрт нивы ерев’’. Ёнэ неняками тикы вадида мэсо’’махаданда ӈаворць лабцей’’. Ӈари’’ мань ӈод’’ пин’ тарпыв’’.
75 Нюдя неняками мят’ тюдамнё’’. Нюдя неняками тамна яӈговы. Нюдя не нябами тумда пятабавэ. Си’’ми манэ’’лись манзь ханада: – Пудана тёняни хэвком’ пиреӈгодакэдм’. Лаханакуртахани нюдя ниняками нём’ тядэда. Ва’’аванда ни тарэнзясипой ӈамда пяда. Пыда’ тарем’ ма: – Тюку яляхана пя яӈгоцини манэсарӈадамзь.
76 Ӈули’’ ӈамгэхэрт нивы ерев’’. Ӈопой нохоко иб’’ Еремы, тикаехэртами ӈамлараравы’’. Маня’’ няхарӈэ ӈаворць пэйна’’. Ӈамгэ ӈавормами ёльце’’махадани пин’ тарпъяв’’. Илесь мякани мань ялъяв’’. Мань маньзяван няхар’’ мяд’ тавна хури’ сававна ӈули’’ ӈаворӈадм’.
77 Ныхыдамдо’ ма’’ла’’, вады’’. Тюку по’ яханана культура поӈэ’ таславы. Маня’’ округханана хуркари’’ тенз’ мэта ненэцие’’ культура’ нямна ӈарка манзая’’ минзеты. Яханана хуркари’’ коллектив’’ таня, хуний культурам’ манэ’’лабтамби’’. Поӈгнандо’ нянэй ненэця’’ культурам’ пэртина тянё ни’’ӈа’’.
78 Сидя по’ тяхана округханана тамна ӈопой самодеятельной фольклорный коллектив’ ӈадимясь. «Ханебцё» – тарем’ нина’’ нюмдедонзь’. Харто’ вадамдо’, культурамдо’ теневана’’ не’’ яӈга ма’’люрць’ пядось; ненэцие’’ невхы сё’’ мэ’’ӈа’’. Ханяӈыдо’ тамна харто’ хадунато’, небянато’ хынабц’’ тене’’, тикыдо’ хибярихи’’ тэврамбидо’.
79 Сидя по’’ ямбан таремъюв’ ма’’люрӈа’’, сидя по’’ ямбан маля ныхыдамдо’ ма’’ла’’. Янамбовна ханебцёр’ синзевкоход’ ӈарка тиртяӈэ’ хантана. Тарця коллектив’ манзаям’ нерня’пэртяӈэ’, нида’’ нядабадаӈэ’ Людмила Алексеевна Булыгина тара. Тикы не’ варёмда’ мэць манзара, нида’’ нерня тидхалемби’’.
80 Манзаяндо’ е’’эмня несэй ӈавори’’ пиликов’ пюрцеты. Ӈокаюв’ «Ханебцёхона» сянакода’’ нина’’ Нюдя я’тер не’’, тикы Анастасия Помылева, Федосья Кауц, Ксения Явтысая, Людмила Булыгина тамна ӈопой нядо’ Людмила Вонгуева. Мал’’ не’’ харвась сянакосьты’’, хусувэдо’ хынокад’.
81 Теда «Ханебцёна» сянакода’’ не’’ тарця манзаям’ ӈахакуд’ минре’’, ханяӈыдо’ тамна «Тэдормахана» сянакуць, тикахад’ «Илебц» ненэцие’’ театрхана ныхыдо’ хорпидонзь. Харто’ культурамдо’ мэнена’’ хибяри’’, вадамдо’ теневана’’. Теневанамдо’ ӈани’’ хибярихи’ тэврамбидо’.
82 Сидя по’’ ямбан нина’’ округмана ӈэдалёрцеты’’, хусувэй фольклорный фестивалькана манзаидо’ маниесьтына’’. Хойхана мюсерта’’ ненэцие’’ няюв’ ты’’ яляхана тэворцеты’’, тикахад’ Карелияхана мэць, ханяна финно-угорский тенз’ мэта хибяри’’ поӈгана нянэй ненэцие’’ культурам’ манэ’’лабтабиць.
83 Тикахад’ Финляндияхана мэвыць, Норвегияхана я’ сяр ниня’’ танеда’’ тадебя’’ ма’’лёван’ тэворӈаць. Ханярина маня’’ нина’’ сава сянаковам’ манэ’’лабтабасьты’’, сиддо’ маля ханярина тенева’’, ӈате’’. «Ханебцё» сидя пода тюку ирий’ сидя ю’’ няхарамдэй яляхана пангу.
84 «Маймбава» – тарця нювм’ нюбета коллектив Саляхана маля няхар’’ ю’’ самляӈг по’’ ямбан манзара. Няхар’’ ю’’ самляӈг по’’ ямбан таняна тарана’’, хынота’’ хибяри’’ харто’ ӈэсынандо’, округханана, ӈарка яна ӈани’ маркана илена’’ ненэцие’’ сею’’ маймбтемби’’.
85 Ӈани’ яха’’ тэвормадо’ ӈод танясь, ӈани’ тенз’ мэта хибярихи’’ ӈод нянэй ненэцие’’ культурам’ манэ’’лабтамбидось. Тарця ныхыта’’ коллектив’ Нельмин’ Саляхана няхар’’ ю’’ самляӈг по’’ ямбан манзаямда минреда. Тюку ялян’ хэтась: ансамбльхана сямянд’ нертейӈэ’ таравы’’, хыно’’мы’’ хибяри’’ теда маля ӈарка хибяри’’.
86 Пыдо’ харто’ ансамбляндо’ луца’’ вадавна манзь – историям’ теневадо’, ихиняндо’ лэтбидо’, теда вадюданна’’ хибярихи ваде’’ӈадо’. «Маймбава» ансамбль’ историяда’ тарцясь. Няхар’’ ю’’ самляӈг по’’ тяхана Саля’ ӈарка ӈэсысь’, таняна илена’’ хибяри’’ илевамдо’ сававна минредось.
87 Ӈэсынандо’ илена’’ хибяри’’ малӈэ’ манзаидо’ таняць. ӈокаюв’ хибяридо’ «Выучейской» нювм’ нюбета колхозхана ты’’пэртяӈэ’ тараць, ненэця’’ мято’ терсавэй хойхана мюсерӈаць. ӈэсынандо’ хоровидо’ ӈокаць, таняна манзаранито’ нювм’ округна манзарана’’ поӈгана пилибт’ сосьты’’.
88 Культурам’ пэртя ненэця’’ ӈод харто манзаидо’ тю’’у пэръядонзь. Нянэй ненэця’’ вадамдо’ теневаць, культурамдо’ ханярина манэ’’лабтабаван’ харвадонзь. Ёнар’’ хасуюёнар’’ си’’ив ю’’ хасуюдимдей похона «Маймбавам’» нюбета ненэцие’’ молодёжный ансамбль’ ӈадимясь, со’’яма яляда – ты’’ саполана ирий’ тетимдей яӈганя толыр.
89 Тикы яляхана ӈэсындо’ культура’ хардахана хуркари’’ манзаяхана манзарана’’ хибяри’’ нертеймэвна ма’’лэйдаць. Хибяри’’ ӈобкана ма’’люрць ненэцие’’ тарабцо’, хынс’ тохолабась’ пяць, тикахад’ масьтевы’’ манзаидо’ ӈэсынандо’ илена’’ хибярихи’ манэ’’лабтабидось.
90 Саляхана илена’’ хибяри’’ хэбидя яля’ мальӈгана культура’ хардан’ турць, нито’ манзаи’’ маниесь – маймбасьты’’. Таремъюв маля няхар’’ ю’’ самляӈг по’’ ямбан «Маймбава» ӈэсынандо’ илена’’ нито’ сею’’ маймбтемби’’. Ансамбльхана манзарана’’ ненэця’’ харто’ манзаидо’ пилибт’ несэюмдамбидо’.
91 Сидя по’’ ваерась, маля ёнар’’ хасуюёнар’’ сиднтет ю’’ нюртей похона «Маймбава» ансамбль народный нювм’ ня’’амась. Тюку ялян’ лаханая, ансамбльхана хибяри’’ манзара’’, ӈокханда сидя юд’ мян ненэця’’ тара’’, сё’’ мэ’’ӈа’’. Нюдякоця ӈацекы’’ ӈарка нито’ хэвхана манзара’’.
92 Харто’ вадамдо’, культурамдо’ теневана’’ ненэцие’’ манзаям’ нерня’ пэртяӈэ’ пудана’’ по’’ ямбан’ Майя Ильинична Выучейская тара. Тикы некоця ансамбляндо’ манзаям’ сававна теневада, харта «Маймбавахана» тарась, теда вокальной группанандо’ хыно’’цеты.
93 Ваеравы си’’ив самлязимдей яляхана Нельмин Саля этнокультурный центр’ мякана ма’’лёва ваерась, ханяна «Маймбава» ансамбль’ нямна ӈока сава вада’’ соць. ӈобкарт’ хибярим’ нивыць’’ юр’’, хусувэй теда ансамбльхана’ мэна’’, тикахад’ сяӈгова таравы’’, хыно’’мы’’ хибяри’’ грамоты’’, мядонзэйм’ ня’’амаць.
94 Теда ансамбльхана мэна’’ хибяри’’ – Нина Ноготысая, Екатерина Ардеева, Августа Выучейская, Майя Выучейская ихиня’ сомбой сё’’ мэ’’ӈаць. «Маймбава» ӈэсыхына илена’’ нито’ е’’эмня ӈарка, несэй хамандавы программам’ манэ’’лабтась. Ныланавась’ товы’’ хибярито’ сею’’ ӈани’ маймбтець! Пыдо’, пэдова’’! Няндо’ ӈарка вада!.
95 Тюку по’ тамна ӈопой ӈарка паднана ненэць’ со’’яма ялям’ мэ’’манзь хамякува’’. Тикы паднана Алексей Ильич Пичков. Маля сян по’’ямбан я’ниня яӈгу’’, хэвувнана ни’’ ядэр’’, сёмда нива’’ намдур’’. Тарем’ ӈэбнанда ӈод’ паднанава хибярина тенедо’, ихиняна иле’’.
96 Пыда хаевы сарпявнанда паднана’’ хибярина мэбэць’ яда’’, паднава’’ серм’ нерня минре’’. Алексей Пичков падвы’’ манзаи’’ книгаӈэ’ сертамбидо’. Яӈгу’’махаданда маля сян книгам’ мядонзэйӈэ’ этнокультурный центрхад’ ня’’амаць. Округна хибяри’’ паднана нямдо’ сава ихиня тенедо’.
97 Алексей Пичков ёнар’’ хасуюёнар’’ няхар’’ ю’’ тетимдей по’ ты’’ саполана ирий’ няхар’ юдимдей толыркана Канин’ выӈгана мюсерта’’ ненэцие’’ мякана соясь. Нися’ хасада Илья Алексеевич нянэй ненэця ӈэвысь, ты’’пэртяӈэ’ манзарась, небя’ хасада Акулина Трофимовна ӈысма не.
98 Мядм’ манзаям’ пэртяӈэ’ тарась. ӈодьбянда мякнандо’ сидя вадавна лаханась’ пэрмыць. Нюдо’ ӈод ӈысма, ненэця вадам’ теневаць. Нисядо’ саць нямбара ненэць’ ӈэвысь, ӈока лаханако’’ теневавысь. Нюта’’ е’’эмня ӈока хыноцеты’’, лаханако’’ вадемы’’ ӈэсьты’’.
99 Алексей си’’ив пода панась тоходанвась Шойна ӈэсын’ тэвыць. Канинской школа-интернатхана илесь, тоходанась. Си’’ив классм’ ёльце’’махаданда пыда Няръяна март’ педучилищен’ тоходанвась еримясь. Тикы’ пуд Ленинград’ маркана институтхана тамна нерня тоходанась.
100 Юр” сидя ю” по’’ тяхана март’ нюртей яляхана Маремьяна Голубкова соявысь. Маня” яханана” юнета хабе”несь. Ӈока яӈгэбцм’, ӈока луца’’ ярабц яӈгэбцм’ илхананда мэпэй. Ӈока вымна ядарпэй. Печора яха’ нямна, иленита нямна ӈока лахарём’ вадепэй...
101 Ненэсянда ӈо” тарця ӈэвы. Печора ненэй вадавна Санэро” яхам’ нибе”ӈа. Сенений илхана санарта халяда тяхари ӈока ӈэвы. Ӈудаха”на ня”амва пир ӈэвы. Ленинградхы ФНКС’ студентка ӈэван мальӈгана Ямалхы Находка ӈэсыхына Тусяда Николайхад тикым намдамась.
102 Лаханормами тарцясь: «Ханяд тон? – Няръяна Маркад». «Марл ханяна ӈа? – Печора’ яха’ вархана». «Тикар Саноро” яха. Саноро” ямд теберӈа. Халутта яха». Илхананда Маремьяна Голубкова вымна харта ӈэдалёрпэй ӈэвы. Мэтида нензимдамбава’ нямна пудана вадида тарця:.
103 Хэвхы округхана маля ӈока по’’ ямбан Няё Вэнго «Няръяна ӈэрм» нюбета газетахана манзара. Манзаянда серо’’мана явнанда ӈэдалёрманда’ сер лаханако’’ падбасеты’’. «Хасава ӈацекы» лаханако нюртей’ пелямда тюку яля толада’’. Хасава ӈацекэця таль’’няӈы мяд’ ня’ сюрбы’.
104 Мят’ мятю. Мякы мякна сидя ва’’авдо’ ӈэвы. Няби хэвхана ӈоб’ халэв’ силер’ танявы. Няби хэвхана Халэв вэсако пухуцянда ня’ ӈоб’’ ёхорт’ ӈамдавэхэ’, ва’’ав’ ниня ваделтаӈаха’. Синяӈы ва’’ав’ малхана ӈоб’ халэв’ силер’ таня ӈамдёвы. Хасава ӈацекэця Халэв вэсако’ няюмна хая.
105 Вэсако ӈоселабтада: -Хасава ӈацекэця, ёртякоини’ ховы ӈэбат? – Ӈа’, ёртид хойнась. – Хурка, пэвсюмбыдамдо’ хадабатум’’? –Ӈа’, пэвсюмбыдамдо’ хаданарха’’. – Тикавахана ӈавортава’’. Синяӈы халэв’ силер’ ва’’ав хэван’ ӈамды’. Пихид халэв’’ тёренавондо’:.
106 – Неӈэ’’, халэда’’ сявӈада’’! Синяд ӈэтна’’ еся хыдяко’ харто’ нё сивна манраби’’. Ӈамгэ пирхана не’ сивна харто’ панаць ӈадибелыд’’, синя’ ӈамдаӈга’’. Халэв’’ мят’ тю’’. Халэв вэсако манзь ханада: – Хурка, мэдамда’’ хадабатам’’? Халэв’’ тарем’ маци’’:.
107 – Ӈани яляхатана’’ сававна ханева’’. Мядондар танявынё’ – мядонданд яб ӈэдакы? Хасава ӈацекэцяр ӈаворць мале, хонэй’. Пи’ сава ерня хасава ӈацекэцянд немада хэвы, ӈули’ хонёвы. Сэр’ паны’ мюня хонёвы. Синдя няӈы хэвхана ӈоб’’ ябта не хонёвы...
108 Ихинанда тарем’ таслада: «Тей халэв’ силер’ ӈэдакы.» Хасава ӈацекэця ӈани’ хонарэй’. Хувы юркыкана пихий пихиня хабто’ ламбэй’’ малхат сензи’ марна’’ ӈадимондо’. Халэв вэсакор тарем’ маманонда: – Сеӈгнава’’ ханяна хэбта? Мюдва’’ малева’’...
109 Хасава ӈацекэцянд пибида, мальцида’ хэвхананда ӈэвы’’. Пибида’,мальцида’ серо’’ӈа – пин’ тарпы’. Ярха’’ халэв’’ тынзь сахадырмы’’. Халэв’ силер’ не хан’ мю’’у ӈабтавы ӈэвы. Хасава ӈацекэцянд мэта тэданда сидя хорсе’’эм подермы’’. Халэв вэсакор манзь ханада: - Теда’ тюковна ханданава.
110 Тад нерня’ мя’’ми’ сян’ нир хоӈгу’. Некахавамд ӈамдарахаваць, харта вадам’ ёс’’ нисяв’. Тайкуй хасрё’ ӈэвахы Хуряв иринд мя’’амна хэин. Мяд’ хэваркан’ нултаркаир. Хасава ӈацекэцяр ӈудонда манзабтада. Сидя хорсе’’экода ихинди’. Хуряв вэсако’ мяд’ хэван’ инямда нэкамларкада.
111 Тарем’ сырпата: ярха’’ хуряв’’ тынзь хадырӈа’’. Ӈоб’ ямб мюдм’ подермы’’. Ӈамгэ’ ёльцяӈгана мяд’ няюмд ӈоб’ ямб мюд. Не’ хан’ мюня Хуряв’ силер’ ӈамдёвы. Не’ мюд нянда пу’ терей’. Сянд’ хунат’ мимб’’нандо’ ӈод’’, яв’ сядо’’мана ӈадимя’’. Яв’ сядо’ ни’ ӈэсокулвыд’’.
112 Хасава ӈацекэця тад пуня’ сылаванда, сидя ябта не ной писо’’ мюня ӈамдыхы’. Мюдхаюда сюрте. Сидя ябта не мяти’ сертади’. Хасава ӈацекэцяр тад’ хонаванда си’’ив яля’ хоны. Си’’ив’ ӈэсоӈгана хасава ӈацекэцяр юркы’. Ӈамгэ ӈавормамда мале’’мяхаданда, хасава ӈацекэцяр ембы’.
113 Ты’’ саполана ирийна сиднтетимдей яляхана хэбидя ялям’ мэ’’ӈаваць. Тикы не’’ яля’. Яханана маркана ӈэя, ӈэсыхына ӈэя ӈока сава вадам’ намдувнда не’’ иле’’. Хусувэдо’ харта иламда мэ’’ӈа’’, хусувэдо’ харта манзаянанда манзара, хусувэдо’ харта мята ибам’ лэтби.
114 Не нямна вадина пилибт’ танябнандо’ тара. Нехэд’ хусувэй сава сер’ миӈа, нехэд’ ил’ ӈадиберӈа. Не – небя, хада, нядабако, не ня, не ню. Тюку яля’ вадин’ Нельмин’ Саляхана соявы сидя нехэ’ нямна ӈэӈгу’’. Пыди’ самляӈг юкад’ вата’’ по’’ тяхана Нюдя яхана мюсерта’’ ненэцие’’ мякана соявэхэнзь.
115 Ӈопой вымна мюсерць вадюданавэхэнзь, тикахад’ ӈобкана ӈопой школахана тоходанавэхэнзь, тикахад’ ӈопой март’ тамна нерня тоходанвась ӈэдалавэхэнзь. Саля’хард маркана медицинский училищехэна тет по’’ ямбан тоходанавэхэнзь’. Лекарь’ манзаян’ тохось, манзарась’ пявэдись.
116 Невхы похо’’на яханана илена’’ хибяри’’ ӈокаюв’ пелядо’ вымна мюсерӈаць. Ненэця’’ малӈэ’ хойхана илець, тыдо’ пэрць явнандо’ мюсерӈаць, нюкцидо’ хойхана вадюданаць. Харад’ илм’ ехэрась нянэй ненэця’’ варёмдо’ мэць тыдо’ пэрӈаць. Тены’’ похо’’на тарця илан’ тэвына’’:.
117 Ся’’ня маня’’ яханана валакада ёнаркад’ вата хибярива вымна мюсерць’ илевамдо’ мэ’’ӈадо’. Тарця хибярина иринана, хадунана илм’ нерня тамна минредо’. Хасава’’ ты’’пэрӈа’’, ханяӈы выӈгана не’’ тамна хасавито’ хэвхана мюсерӈа’’. Мядм’ ибам’ лэтбадина’’ тамна хойхана таня’’.
118 Мюсерта’’ ненэциена ныланавам’ ехэрась манзара’’, ялэ’’, пий’’ ямбан тыдо’ лэтби’’, ямдо’ сахарамби’’. Понанда валакада пилю’’ ирийхана тянембёвна ныласетыд’ – ты’’ ялям’ мэ’’мандо’ ёльцяӈгана ӈобкана ма’’люрцеты’’. Нидо’ манэць маймбасьты’’, минрена манзаито’ нямна тасалковам’ мэцьты’’.
119 Хойхана мюсерта’’ ненэциена тамна сянакова яляха’’ ма’’люрмадо’ танесеты. Канинхана мюсертина «Канин’ мэбетамдо’» мэцьты’’. Нюдя, Ӈарка я’ тер ненэциена «Сямянхат’ меретамдо’» мэ’’манзь Няръяна март’ ма’’ласьтыд’. Тюку по’ ӈод «Сямянхат’ мерета» ма’’лёвава Няръяна маркана ӈани’’ ваераӈгу.
120 Хойхана мюсерта’’ хибярина ныхыдо’ хорманзь’ ты’’ сие ниць’ ирийхана март’ ма’’лаӈгуд’. Тарця ялян’ «Харп», «Ерв» СПК, Ненэцие’’ агропромышленной компания ты’’пэртя’’, тикахад’ Нюдя яхана семейно –родовой общинахана манзарана’’ нина’’ янамбовна хамяку’’. Пыдо’ хусувэй по’ март’ тэворцеты’’.
121 Теда хойхана илена’’ нина’’ тарця сянакован’ маля хамяку’’. Тыдо’ яӈгремби’’, ханудо’ хамандаби’’. Маркана «Сямянхат’ меретам» хамандабвахана оргкомитет манзара. Тюку по’ тарця сянаковава маля сиднтетимдеймэвна ненэцие’’ ма’’лаванзь’ пэрӈа’’. Маркана иленаӈэ’ ӈод тарця ялям’ ӈатева’’.
122 Ты’’ сие ниць’ ирийна самлязимдей’ толыркана Кармановской курьяхана нянэй мяд’’ нултавы’’ ӈэӈгу’’, сё’’ мэта нина’’ хыно’’манзь’ таня тута’’, ныхыдо’ хорманзь’ хойхана мюсерта’’ нина’’ ма’’лаӈгуд’’. Тэхэна’’ ӈэдалёрма’ хавна ненэця’’ хан’ тя санарта’’, тынзям’, тыбкам’ моепаӈгу’’, санарта’’, сюрберта’’.
123 Тикахад’ тамна ненэцие’’ ембдяр’’ конкурсхана манэ’’лабтабаӈгу’’. Сямянд’ сававна сэдвы’’ паным’, мальцям’ тэрабаӈгу’’. Хибя тарця серкана сямянд’ мэбе’’ӈа’’, конкурс’ манэ’’лабтаӈгуда. Ты’’ сие ниць’ ирийхана товнда ӈарка ялям’ ӈатева’’... Пыдо’ хэвханандо’ маркана илена’’ хибяри’’ ныланаӈгу’’.
124 Сяӈок ненэця’’ тюку’ мэвахана пирдырманзь’ Няръяна март’ тэвӈгуд’, нумда хурка ӈэӈгу, сямянд’ меретаӈэ’ хибява’ ханта? Тикым’ нерняна’ товнда ирийна самлязимдей толыркана манэ’’тава’’. Тикы ялям’ теда ӈатева’’. Хойхана мюсерта’’ ненэциена маркана ӈатейна’’.
125 Сян яля’’ ваерась хэбидя ялям’ мэтава’’. Ты’’ саполана ирийна сиднтетимдей толыр’’ – я’сяр ниня’’ не’’ яляӈэ’ таславы. Тарця ялям’ ханярина илена’’, хуркари’’ тенз’ мэта хибяри’’ ӈатедо’. Тикы яляхана сейхад’ минда’’ вади’’ не’’ намдгу’’ – хада’’, небя’’, нябако’’, не’’ ню’’.
126 Маня’’ ӈод округханана илена’’ нехэ’ сямянд’ сава вади’’ мэ’’ӈава’’- товнда ӈарка ялямда сава ихиня ядабтара’’, тикы яляхана сававна нылэйда’’, ихинянда сомбой вади’’ намдада’’. Нюда’’, нюта ню’’ мяканда тоя’’. Маня’’ яханана не’’ хуркари манзаяхана манзара’’, харто’ нюдо’вадамби’’.
127 Ӈокаювдо’ сава вадам’ намдувнда. Хаювы си’’ивна пудана яляхана Краснойхана мэдамзь’, таняна илена’’хибяри’’ ненэцие’’ культура’ нямна хамандавы ялямдо’ мэ’’ӈаць. Культура’ харад’ хэвхана нянэй мя’ нусь, таняна сидя нехэ’ мядонди’ ядтабихись. Хусувэй товым’ сяйлабтабихись, евэйхана ӈавлабихись.
128 Мякана варёмда мэць манзарась. Пыда няюв’ лаханамась. Тамара Васильевна тарця вади’’ хэтась: – Мань’ мяд’ манзаям’ сававна теневав’. Ханзер’ ехэраӈгув’? Мякана соявэдм’, вадювэдм’. Небяв’, нисяв’ илеванди’ ямбан хойхана мюсерӈаханзь. Небяв’ Бобрикова М.П., маля ӈарка не, илеванда ямбан хойхана мюсерӈась.
129 Нисяв’ маля яӈгумбэй. Пыда илеванда ямбан ӈокавна манзарабэй, войнана мэсь. Невхэна «Россия» колхоз’ танясь Канинхана, таняна небяв, нисяв манзараӈаханзь. Пыди’ ю’’ ӈацекым’ вадаӈаханзь – хасава’’, не’’ӈацекы’’. Тедахова мал’’ маля ӈарка хибяри’’, харто’ мято’ терсавэй, харто’ манзаидо’ пэрӈа’’.
130 Харто’ харданато’ мал’’ иле’’. Мань’ харн’ тензув Бобриковась, хаюпа’ хэсь тарця тенз’ мэ’’ӈадм’. Красноян’ ханзер’ еримяманзь? Мань’ школам’ ёльце’’махадан’ Няръяна маркана ГПТУна тоходанамась, тикахад’ сими’ Красноян’ ӈэдараць манзаравась. Лавкахана манзарамась, тедахова маля пенсияхана мэм’.
131 «Илебц» театрхана сянакода’’ нина’’ харто’ явнандо’ харвась ӈэдалёрцеты’’. Округна ӈэсыхы’’ тэворпато’ ихиняндо’ сава ӈэсьты’’. Хусувэй ӈэсыхына илена’’ хибярина сиддо’ маймбась ядтабсетыдо’. Таняна сянакода’’ нина’’ ӈод минрена’’ манзаямдо’ ев’ер пэрцетыдо’.
132 Несэй программам’ хамадабван’ ӈока ныхымдо’ масьтемби’’. «Илебцана» манзаям’ нерня’ пэртяӈэ’ Серафима Петровна Дуркина тара. Хаювы ирийхана нина’’ ӈокавна манзараць, ханяна мэвыць? Тикы нямна Серафима Дуркина тарця вади’’ падась. Ненэцие’ театр «Илебц» е’’эмня ваеравы си’’ив яля манзаява’’ ӈокась.
133 Февраль’ сиднтет яӈганя толыркана округна’’ хибяри’’ ныланава хардан сидна’’ хаӈаць. Таняна округна’’ ӈарка ялян’ хамадавы программава «Мэнена яв», тамна ӈарка ялян хамякова е’’эмня вадаком’ манэ’’лабтаваць. Ныланана’’ хибяри’’ ёльце’ маймбиць, няна’’ ӈарка вадам’ хэтмбиць’.
134 «Маня’’няданда” сава’ илм’ ня’’мава, едена’’ хэвня хэнараха’’, ӈоб’ нерня’’ маймба илеварин’ харвава’’. Тамна няна’’ турӈада’’, – хибяри’’ тарем лаханаць’. Февраль’ хасую’’яӈганя толыркана санаторно-лесной школахана тоходанна ӈацекэхэ’’ сидна’’ хаӈаць.
135 Таняна округна’’ ӈэсыхыт тобэй’’ хануерка’’ ӈацекы’’ тоходана. Сяха’ маня’’ выступайӈгобна’’, ӈацекы’’ сят’ сырӈам’, пыдо’ маймба’’ няна’’ сырӈаць. Няхар’’ ӈацекы’’ таняна «Ямб’ тоход» тобэй’’ тоходанна, пыдо’ ненэця’ вадавна лахана’’. Сырпа’’нан’ ӈацекы сядодо’ майбиць, сэвкудо’ ялкадарӈаць.
136 Воспитатель’ ӈо’’ ёльце’ майбиць. Маць: – Тарця’ мядонда’’ нянана тара’’. Ӈацекэхэ’’на ханяцей тара, пыдо’ ӈэсыхыт’ тобэй’’ ни’’ым’, харто’ хибярито’ нямна тябехур, пыдара’’ сидда’’ манэта’’, вадам’ намдаӈгу’’, харто’ хардаха’’нандо’ ӈэӈгу’’...
137 Нянда ӈарка вада, сава серм пэрӈада’’, ӈоб’ нерня’ сидда’’ ӈатеӈгува’’. Февраль’ ирий сидя ю’’ нюртей толыркана лоӈокутна’’ сидна’’ хаӈаць. Тикы воинской часть Искатель’ ӈэсы вархана ӈа. Таняна связист’’ службамдо’ минре’’. Сидна’’ харто’ машинаханандо’ таня’’ ханаць.
138 Нерде маня’’ ӈарка яля е’’эмня «Днем защитника Отечества» няндо’ вадам’ хэтаваць. Маваць: – Пыдара’’ ненэця’’ яхана ява лэтрамбира’’, ӈадьбянда ненэця’’ культурам’, ненэця’’ вадам’ таневам’ теневабта’’ тара. Тюку по’ округна’’ сиднтет ю’’ самляӈг пода ӈэӈгу.
139 Маня’’ программава’’ «Мэнена яв» – «Мой родной край» тикым’ манэтада’’. Пыдо’ маймба няна’’ сырӈаць. Тикахад’ маць: – Нянда’’ ӈарка вада! Маня’’ тамна тарцям’ ниваць манэс’’. Теда’ ӈани’ ӈобнзер’’ ӈобкана сидяӈгм’ сертахавов’’, сяха’ тамна пыдара няна’’ тутада’’.».
140 Хусувэй хойхана соявы, вадювы хибяри илеванда ямбан тикы пода ихинянда лэтбида, тенейда. Матрёна Ивановна Талеева Ӈарка я’тер. Вындер’ ненэця’’ ила’ нямна ӈока сава вади’’ падась. Падвыта нюртей’ пелям’ хаювы ирийна сидя ю’’ си’’ивумдей толыркана толараць.
141 Падвыта’ пуданам’ теда толара’’. Невхэна ненэй ненэцие’’ харва’’, ни’’ харва’’, семьидо’ хардан’ ха’’аврэйдонзь. Выӈгана илемяхад, сомбой, паской явна мюсермахад, хардахана илева сиби вуни ӈа’’. Тыбэртяха’’на хардахана илева’’ мая’’ то’’олха...
142 Петра’ някана’’ сэвда вэваркаць, ӈадьбянда Красной’ ӈэсын’ пя’ хардан’ илелъяць’. Някава’ ты’ пэрмахад корови’’, юно’’ пэрць пясь, ӈацекыта’ ня хусувэй та’ ӈуволавахана манзарасьты’’. Таняна халякоцям’ няманзэйхана еремдевы ӈэсьты. Нисяна’’ яӈгумахад маня’’ семьява’’ ӈобтарем’ Красной ӈэсын’ ха’’аврадонзь.
143 Хари’’ тыбэртяси’’ выӈгана не мюсарць я’’амгуда. Небякова’’ хуркари’’ саӈгувота харад’ манзьяхана манзарасьты. Таӈы’ мальӈгана няканда’ хэвхана ӈуволавахана сэримы не’ нита манзарасьты, пудана’’ похо’’на халэ’ пэлаван’ манзараванзь ӈэдарасьтыдо’...
144 Нюдярка нин’’ хадандо’ хэвхана хаюрцеты’’, ӈаркарка небяндо’ хэвхана манзараць. Петра някава’’ пирева’ ӈок’ халякодава’’ няна’’тасьты. Ӈэсыхына пясьвар’ ӈо’’ мая’’, ӈока сярка’ хоробкам’ пяӈэ парадаваць. Сава’’ теневанида, лавкахана манзарана’’ хабене’’пя’ хоробка няна’’ тасьты’’.
145 Хув’ мерувна небява’’ пыдо’ е’’эмняндо’ сэдорасьты, маня’’ сэдора нядаӈгосьтыва’’. Сава ялякохо’’на хадана’ня хой’ няю сэби ма’’ лаванзь хэсьтыва’’. Хардана’ хэвхана пихина тум’ пятасетыва’’, ӈаврадава’’ тарем’ пиресетыва’’. Лукерья’ хадакова’’ хардана’ хэвхана хано’’ помна ядэрцеты, пон’’ хой’ няю сыркая, нусьты.
146 Тале хайлада тэцьты, выӈгана ялемада ихинда ха’’амсетнакы. Нюдяко ӈацекэхэ’’на’’ ӈод’’ хардахана илева майбцо нись ӈа’’. Пыдо’ выӈгана ялэ’’ мято’ хэвувна сюрберцеты’’, сянакосеты’’. Нисято’ манзаям’ cянаковандо’ сер’’ маниесьтыдо’, тарана серт’ тоходансеты’’.
147 Хардахана ханя’ пыдо’ ханта’’, харад’ помна пон’’ нин ’’ сюрберт’’. Таняна вэн’’, юно’’, хорова’’, ӈовця’’ нявотарӈа’’. Вы’ ӈацекы’’ тарцям’ ехэрабэй’’, выӈгана тарця иленя’’ яӈгубэй’’, ӈадьбяндо’ нянандо’ тикы’’ иленя’’ саць пилкабтысь. Нюдярка нин’’ небява’’ нисяси’’ вадэйдась.
148 Выӈгана илева нерня’ миӈа. Хадакуна’’, ирикэна’’, нисянана’’, небянана’’, ӈока вындер’ ненэцяна’’ мале яӈгума’’, ӈацьмбой хибяри’’ ӈарма’’, нюдо’ мале харто’ нюсавэй’’. Ханяӈы’’ нисянато’, небянато’ серм’ нерня минредо’, выӈгана мюсерӈа, тыдо’ лэтрамби’’, нюдо’ вадамби’’.
149 Тыбэртя’’ недбядо’ саць нюдя, ибкава’’ тены’’ похо’’на ӈод’’ манзъядо’сиби ни ӈа’’. Пыдо’ округна’’ хибяри ӈамнелада ты’ӈамзахана ӈавламбидо’. Тыбэртина’’ нибто’ манзара’’, ханяд ӈамза март’, округна’’ӈэсыхы’’ тута, ӈамгэхэд колбасам’ сертабаӈгута’’?.
150 Ёря сыра’ нимня сывыдалавахадандо’ тыбэртина’’ марад’ няю паромба ӈэдалёда’’. Пыдо’ саць пэдаӈгуд’’, тыдо’’ ӈод’’ ханид’’ пэда’’. Куя’ яха’няюна саць тарана харадм’ (турбазам) сертавы’’. Харвабта тыбэртя’’ таняна пирдырмамдо’ ӈатевандо’ ӈэсонд’ нылангуд’’.
151 Ненэцие’’ е’’эмня сертавы’ ассоциациява’’ «Ясавэй» харвабта тыбэртина’’ е’’эмня таняна ма’’лёям’ сертаӈгу’’. Тыбэртина’’ хэтувндадо’, таславндадо’ вуни яӈгу’’. Пирдырма’пуд ненэциена’’ пуня мюселтыд’’, нидо’ пон’’, та’ерт’ӈэсонд’ нидо’ манэт’’. Турбаза’ хэвхана сидя ӈарка мя’’ таня.
152 Мядо’ хэвхана хандо’ сыӈгуси’’ сярӈгу’’, тыдо’ мято’ хэвхана сярдархаӈэ пыдадо’ пэртыдо’. Таняна’’ вэн’’, ядэрта’’ хибяри’’ яӈгу’’. Ныламахад, сава ихина, тыбэртина’’ пирдармамдо’ пяӈгудо’. Тыбэртина’’ пирдырмадо’ сававна ваерабта, илевахана тарана мядонзэйсавэй’’ мякато’ пуня’ маймба ӈэдалёбто’.
153 Вындер’ненэця’’ – ненэй тыбэртя’’. Хусувэй хибяри нюдяко ӈэмада, ябда харта сояма’яхананда илемада пилибт’’ ихында ха’’морта. Мань маркана ӈока по’’ тохолкодаӈэ манзарадм’, манэмэв вуни яӈгу’’. Хар’’н мале сава хадакоцям’. Хонаван нерцю’’, сояма явнан’ ибедорцетыдм’.
154 Хусувэй мядырмава’’ тенедм’. Танылава’’ява’’ пирця яхана ӈэсьты. Савнды’ седа, Лабэхэй’ седа’ хэвхана танодасьтыва’’. Ӈарка мядона’’ сэр’’ хохорэйдарев ӈахат ӈадьсеты’’. Иба, таӈго, ӈарка мя’’ма’’, мюслава’ ява’’тенад’’ ихин’ ха’’морна’’, нин ӈод’’ юрӈгу’’.
155 Ханяӈы’’ хибяри’’ӈана ӈэда’’ мартди’ няю илеванзь ханӈа’’, мани’ вэсакон’ ня хар’’ни’ вы’яхадани’ нини’ мюсялт’’, вы’яхана илевами’ майбцо. Нюдяни’ ӈэбни’ вы’ яханани’ вадёдананинзь. Нисяни’ вындер’ тябэртяӈэ манзараць. Нисяв ӈэсыхынана ӈарктаӈэ манзарась.
156 Хуркари ханда’ ты’’ ӈокаць: сэрако’’, париденя’’, няръяна’’, халэвко’’, падвы’’, ӈаха’’ ӈэдалёрманзь мэбта хабтаркида подерцеты. Саць нямдъяна ӈока ӈэтна ӈэдалёсьм’, не’ ханм’ сертасеты. Мяна’’ хэвхана ӈока’’ терха’’на панта’’ хан’ нусьты’’...
157 Мани’ Лукерья’ хадан’ ня хар’’ни’ мюдми’, тет ханм’ вадсетыни’, ханни’ ты, нютна’ тыни’ мань мал’’ теневынась. Нензяминдяни’, ӈэдалёбни’, сеӈгада тайнасьты. Мюсева’ мальӈгана хакэцяв невхы илемидо’ вадецеты, ярабм’ мэцьты. Мяна’’ няби’ пеляхана нисян’ папада, Пале’ някава’’, неда’ Татьяна Фатеевна, ӈацекэсавэй илеӈаханзь.
158 Сеянди’ някуна Василий’ ирикева’, Варвара’ хадава’’, тамна нюдярка нюти’’ ня илеӈаханзь. Лукерья’ хадава’’ ирина’’ нюртей неда. Пыди’ нюди’ яӈговы, хадава’’ нябимдей нелеванда е’’эмня ватом’ тавы. Пыда нисян’ небярахада, нюртей ӈацекым’ харта нюданда вадада.
159 Нисява’’ хадава’ небяданда пэрцетыда. Мань ӈо’’ нюртей ӈацекэдм’, ханзер’’ тенев пилибт’’ хадан’ хэвхана мэсьтыдм’. Небяв мась: «Ӈаркаркаӈэ хэ’’махаданд, ирира’’ сидя ваван’ ӈэвадэй садана». Ӈадьбянда ирива’’ ханянэна си’’ым тэдорпасьты, хадахан’ манзеты:.
160 «Луке, саць Матомд’ (Мотямд’) евэлар’’, саць ивнанда пэрӈар’’, пуна пыда няна’’ ни намдорт’’». Няби сея’’ някуна Лукерья’ хадакон’ ня ва’’авми’ ӈэсьты. Паской падяраха ӈамдэцавэй есер’ мюня сомбакоцявна новтя’ той’ ӈылна хопасьтыни’. Сава нумгана нисяв сидни’ халата’ то’няю нямонзэйхана халям’ хадавась ханасеты.
161 Нюдякоця мяд’ мюня илесетыни’. Тохона сидя нюня таняб’’, то’ варувна нюня пидям’ пюрцетыни’. Мань мале теневаманзь, нюня’ пидя’’ пили’’ то’ вархана ӈэсьты’’, таняна сидя сар’’нюда ӈэӈгу. Ӈопойри сар’’нюм’ мэсьтыни’, нябим’ пидяхана хаесетыми’. Ханянэна яха’ юнкохо’’на туи хадабасьтыни’.
162 Няманзэйми’ мярбадахани’ халяха’’на пансеты. Та’ мальӈгана тохо’’на, яхакохо’’на халя вуни яӈгу. Хадан’ня халони’ сэратасьтыни’, пуна’ нисяв хосаясьтыда. Мякна’ мэнина’’ халяком’ ӈамда’’. Мани’ яля’ ямбан ӈамнела пиревы халяком’ ӈаворцетыни’, ӈока халя’ тиребям’ ӈаманись, хадав халя’ вэяхана, халя’ юркана си’’ым’ ӈэртасьты.
163 Хадакоцян’ хэвхана ябдаманзь, хадав си’’ым саць сяӈась, евэлась, сава серт’ си’’ им тохоламбсеты, хибярихи’’ саваривна лаханаванзь табадабсеты. Хибяри’’ ӈод’’ хадава’’ сахарамбидонзь. Мань ӈо’’ хадаков ёльце мэневась, нянда инзелесьтыдм, пили’’ тарем’ илевндаӈэ пыдув пэрӈаванзь.
164 Пэ’ яха’ ӈэсын’ тыбэртя’’ хабейманзь ӈэдалёрцеты’’. Пэя’ яха’ ӈэсыхына маня’’ Марфа’ хадава’’ ӈэсы’ вархана мякана илесь, небяна’’ небя, таняд мядоманзь яда тосьты. Пыда яда ядэрць мэнедась, маханда ниня’ падкохона пибида, паныкомда минарцеты. Мякна’’ тобта ӈуда терси’’ (мядонзэйси) нисьты то’’.
165 Падкоходанда мараӈгам’, холацьм’, хампетм’ тавы ӈэсьты. Мякнана’’ сян яля илесеты, пуна’ ӈани’’ мядо’ няю яда хэсьты. Танодалвахана мяд’’ няхатато’ хахаясьты’’, Марфа’ хадана сидя нюда Петра няби Егор. Егор’ някава’’ ӈобтарем’ выӈгана тыбэртяӈэ ӈани ӈэсыхына манзарась.
166 Неда’ Мария Григорьевнась, ӈацекыди’ мале таняць, мал’’ не’ ӈацекэць, пуданана’’ хасава’ ӈацекэцяди’ танявысь. Марфа’ хадава’’ пудана’’ похо’’на Петра’ нюхунанда Краснойхана илесь. Вы’ яханана’’ невхы’’ похо’’на мякана илевана’ мальӈгана тыбэртина’’ нидо’ мал’’ теневыдонзь, нясъюмба.
167 Нидо’ сахарамба, вы’ ямдо’ сянзь, тыдо’лэтмбась, нюдо’ вадабась илець. Мал’’ хибяри’’ ненэця’ вадавнандо’ лаханаць, ӈысма’ вадам’ ӈод’’, луца’ вадам’ теневадонзь. Тыбэртя’’ нито’ мят’ мядоманзь яда, ханяӈэна ӈэдалё хэсьты’’. Та’ ерто’ мэкадавна Вангурей’ няна мэцьтыдо’.
168 Хадан’ ня мани’ нисьтыни’ та’’ ерт’ ӈэдалёр’’, хар’’ни’ мякнани’ нюдяко’’ ни’’ын’ ня хаюрцетыни’. Мядона’’ хэвхана ӈэда ӈарка халата тохона няманзэй манасарцьтыни’. Саць ӈарка’’я идюрця’’ еремзеты’’. Хадав няна’’ хало пиресеты. Халя’ евэйкохона, халя ябцохона нюдяко нин’’ ӈавласьтыни’.

Связаться
Выделить
Выделите фрагменты страницы, относящиеся к вашему сообщению
Скрыть сведения
Скрыть всю личную информацию
Отмена