| правописний словник |
| 1 | ПЕРЕДМОВА Український правописний словник погоджений з повним правописом, щовиробила Державна Правописна Комісія і затвердив Народній Комісар Освіти (6.Ⅸ.1928 р.). До цього словника ввійшов словник-показник (коло п'ятьох тисяч слів), що я уклав, з доручення пленуму Правописної Комісії, до «Українського Правопису». Проти попередніх видань мого правописного словника (перше видання 1914 р., Петроград, шосте - 1926 р., Київ. ДВУ) це видання набагато поширене й перероблене; в йому подано близько 40-а тисяч слів; коло відмінюваних слів зазначено важкі щодо правопису форми, в сумнівних випадках показано при словах керування, до реєстру слів заведено поширеніші як українські, так і чужомовні власні ймення, прізвища, географічні назви. |
| 2 | Правила правопису і зразки відмінювати слів див. «Український Правопис» (Харків, 1929. ДВУ). Вважаю за свій обов’язок висловити подяку проф. М. Калиновичу та В. Ярошенкові, що читали коректу цього словника й подали цінні поради й уваги до нього. Гр. Голоскевич. 24.Ⅲ.1929 Київ ПОЯСНЕННЯ ДЕЯКИХ СКОРОЧЕНЬ ам., амєр. - американський анг., англ. - англійський ант. - античний ар., араб. - арабський арм. |
| 3 | - армія арт. - артист арх., архіт. - архітект, архітектурний астр. - астроном, астрономічний біл., білор. - білоруський болг. - болгарський виг. - вигук відм. - відмінок військ. - військовий вірм. - вірменський вл. ім., власн. ім. - власне імення гал. - галицький гєогр. - географічний герм. - германський глузл. - глузливий гол. - голяндський гр., грєцьк. - грецький груз. - грузинський д., дав. - давальний див. |
| 4 | - дивись дієпр., дієприкм. - дієприкметник дієприсл. - дієприслівник діял. - діялектичний докон. - доконаний друк. - друкарський євр. - європейський елєк., єлєктр. - електричний есп. - еспанський єгип. - єгипетський ж., жін. - жіночий ж. р. - жіночий рід займ. - займенник зах. - західній зб. - збірний збільш. - збільшене зв. , звич. - звичайно злож. - зложений зм., змєн., зменш. - зменшений знах. - знахідний зоол. |
| 5 | - зоологічний ім., імен,- іменник інд. - індійський інстр. - інструмент ір., ірлян. - ірляндський іст. - історик іт., італ. - італійський кит. - китайський кл. - кличний кол. - колишній комп. - композитор лат. - латинський літ., літер. - літературний м. - місто м., місц. - місцевий (також у значенні «місяць»: термідор, -ра, в -рі (Ⅺ-ий м. у фр. рєвол. кал.); фльорєаль, -ля, у -лі (Ⅷ-ий м. у фр. рєсп. кал.); місц. - жодного разу в словнику) макєд. |
| 6 | - македонський мат. - математичний мед. - медичний міт. - мітологічний мн. - множина мон. - монета морєпл. - мореплавець мохам. - мохаммеданський муз. - музичний н. - назва наз. - назовний не відм. - не відміняється непр. відм. - непрямі відмінки нім. - німецький норв. - норвезький н. р. - ніякий рід одн. - однина ор. - орудний остр. - острів (в списку скорочень слова нема, але є в словнику) п., пис., письм. |
| 7 | - письменник (також у сполученні пис. машинка) п. , пол. - польський (у словнику є й скорочення польськ.) пєрськ. - перський півд. - південний півн. - північний півостр. - півострів (в списку скорочень слова нема, але є в словнику) порт. - португальський пр., прізв. - прізвище прийм. - прийменник прик. - прикметник (прик. - жодного разу в словнику. Натомість - прикм.) присл. - прислівник пров., провінц. |
| 8 | - провінція р. - річка р., род. - родовий р. , рос. - російський рим. - римський род. - родовий рос. - російський росл. - рослина рус. - русизм рум,- румунський с. - село санскр. - санскритський ск. - скорочений сканд. - скандинавський слов. - слов'янський словін. - словінський (жодного разу в словнику) сп. - сполучник сп. р. - спільний рід ст. - станція ст., стар. - старий тур. - турецький утор. - угорський укр. |
| 9 | - український учєн. - учений (в списку скорочень слова нема, але є в словнику) філол., філ. - філолог (філол. - жодного разу в словнику; жодного філ. на позначення філолога) філос., філ. - філософ флям. - флямандський фр., франц. - французький хем. - хемічний чєс. - чеський числ. - числівник ч. р. - чоловічий рід шв., швед. - шведський япон. - японський (є й скорочення яп.) ПОЯСНЕННЯ УМОВНИХ ЗНАКІВ 1) Курсивне ї заміняє (з технічних причин) наголошене ї (для електронної версії це не актуально!). |
| 10 | 2) На відмінкових закінченнях наголоси показано тоді, коли вони відмінні від наголосу в називн. відм. однини, напр., коваль, -ля, -леві, але учитель, -ля, -леві. 3) [ ], квадратові дужки, показують, що літера або склад, узяті в [ ], можуть чергуватися з попередньою літерою чи складом, тобто можливі дві правописні форми, напр.; скам'я[ме]ні лий, хук[х]ати, колй[о]ворот означає, що цих слів уживають у двох однакових своїм змістом формах; скам'янілий і скаменілий, хукати й хухати, колйворот і коловорот. |
| … |
Комментарии