| Фразеологія ділової мови |
| 1 | передмова під поняттям ділова мова треба розуміти мову ділових стосунків установ з іншими установами та громадянами, а також мову ділових стосунків громадян між собою. ділова мова не обіймає технічної термінології і фразеології виробництв, що їх іунм подає в фахових словниках. складову частину словника ділової мови становить: 1 мова листування загальних відділів установ — власне канцелярська мова. |
| 2 | 2 мова актів та документів, що їх укладають установи та приватні особи, а також судові загальні терміни, уживані в загальному відділі установ, — правнича мова. 3 мова комерційного листування установ та приватних осіб крім назов краму, 4 термінологія і фразеологія рахівництва установ та індустріяльних закладів крім спеціяльно -технічних термінів. 5 загальні назви установ та індустріяльних закладів инспектура, комиссариат, трест, фабрика, завод, а також назви комунальних закладів баня, цирк, театр, бойня, 6 назви посад у державному апараті, господарчих та громадських організаціях, культурно -освітніх установах, а також у конторах індустріяльних закладів: делопроизводитель, управляющий делами, счетовод, табельщик, 7 основні назви професій, уживані в діловодстві професійних органів, як і назви відповідних профспілок. |
| 3 | 8 найпотрібніші назви об'єктів промислового оподаткування ларек, рундук, мастерская, а також назви різного роду майстерень. 9 назви устатковання канцелярій, контор, а також номенклатура канцелярського приладдя стол, шкаф, счетьі, 10 основні загальні назви крамниць та взагалі торговельних закладів, їх відділів та устатковання крамниць бакалейньїй магазин, дровяной склад, розничная продажа, мелочная лавка, полка, прилавок, 11 терміни наукової організації праці в діловодстві та бухгальтерії установ картотека, хронометраж і т. |
| 4 | д.. щодо виробень та фабрик, складових, частин трестів і комбінатів, то, хоч їх можна вважати за установи, проте секція не запровадила до словникового реєстру назов їх, щоб не збільшувати розмір словника ділової мови матеріялом, уже поданим у словнику технічної термінології загальному іунм, до термінологічного реєстру словника, згідно з інструкцією на укладання словників іунм, заведено: а суто -фахові терміни ділових стосунків: отношение, входящая бумага, протокол, отчет, договор", счет, смета тощо. |
| 5 | б застосовані терміни, тобто такі слова, що хоч і входять до інших термінологічних галузей, але в ділових стосунках набули специфічного застосовання уплотнение квартир, в застосовані загальні слова живої мови, що набули специфічного значення в ділових стосунках та урядуванні установ, як от: заключение по делу, рассмотрение дела, извещение. г дотичні терміни, взяті з відповідних спеціяльних ділянок знання, які проте в діловій мові з тим самим значенням широко застосовують. |
| 6 | такі є терміни економічні капитал, товар та соціологічні вьіборьі, власть, що в словнику ділової мови становлять не більше як 25% від усього матеріялу. д дотичні загальні слова, переважно прикметники, що набувають виразнотермінологічного значення й змісту у сполученні з іншими словами -термінами, напр.: верньїй об обеспечении, внешний о займе, свободньїй о капитале. е такі загальні слова, що не мають спеціяльно -термінологічного значення навіть у сполученні з іншими словами, але вельми часто вживаються в діловій мові й стали притаманними діловій мові словами открьівать, закрьівать, просить, заявлять, ж фразеологічні звороти, тобто специфічні для ділової мови сполучення слів, що складаються з якогось терміна й іншого слова чи слів і мають підмінну проти російської та інших мов конструкцію. |
| 7 | опрацьовуючи розділ української ділової мови, секція уґрунтувала свою роботу на певних наукових підвалинах і належно зважила той визначний факт, що розвиток культурної мови на україні взагалі природний і можливий тільки як розвиток органу взаємного порозуміння та єднання трудящих з різних ділянок праці. секція дбала про те, щоб, науково перевіривши всі розв'язання, дати громадянству, в результаті своєї праці, проект нормативного словника, цілком придатний до ділових стосунків і діловодства, складений на основі суто -народньої мови і позбавлений специфічного — селянського, міського чи якогось місцевого льокалізми забарвлення.' укладати систему термінології ділової мови довелося за російським реєстром. |
| 8 | секція не поставилася до цієї умови своєї праці формально. вона піддала російський реєстр належній критиці, взявши на увагу між іншим і те, що російська книжна мова вироблялася під ідеологічно чужими нам февдальними й буржуазними впливами і має в собі поруч цінних мовних здобутків, які варті того, щоб їх найширше використовувати тепер і передати до дальших поколінь, також чимало перебутків з минулої історичної доби, цілком непотрібних у сучасних взаєминах громадян. |
| 9 | секція вважає, що визначенням і цілим висловам комплексу думок, — як напр. пожалование, честь имею представить на ваше благоусмотрение, всепокорнейше донесение і інш., можливе притаманне місце в соціологічному словнику, бо до нього належить термінологія з історії суспільних стосунків, а до словника сучасної ділової мови треба брати тільки такі терміни -перебутки з минулого, також і фразеологію, з якими пов'язані вже нові поняття, подаючи до них в українській частині словника рівнобіжні сучасні розв'язання напр.: жалованье — платня; служащий чиновник — урядовець. |
| 10 | секція критично ставилася до матеріялів, на підставі яких мала ухвалювати ті чи ті розв’язання. за матеріял для себе секція не брала висловів гумористичних, хоча на них і багата українська народня мова, також — жарґонових. з архаїзмів брала тільки зрозумілі, якщо не було відповідного сучасного слова і архаїзм не мав на собі відслідів чужої нам ідеології. критично ставилася секція і до тих новотворів, які полишила в українській мові переходова доба, коли на україні настала практична потреба в українській діловій термінології і коли тут цілком панували ще традиції старої російської канцелярії. |
| … |
Комментарии