| Ірина Білик ОМА |
| 1 | Якби мені сказали завтра Облиш думки про неї ти Забудь, і думати не варто Бо може більше не прийти Сказав би я Ніхто про те не знає Бо зливою чи вітром пролетить А може, білим снігом закружляє Вона мене не може не любить. Доторкнись, пригорни, в тім немає вини Ми давно вже чекали весни Хай тепло рук твоїх враз розтопить білий сніг Що на землю і на серце ліг. Нехай розкажуть про розлуку Я не повірю, так і знай Я підніму, як крила, руки І полечу за небокрай Я буду тим, що є для тебе сонце Я буду тим, що в серці назавжди Постукаю я тихо у віконце Я знаю, що мені відкриєш ти. |
Комментарии