| Щоб там не було, як би не було. |
| 1 | У тридесятім царстві, за тридев’ять земель Двері із петєль, он, чуєш, позлітали Погані люди в гості завітали Попалили, посварили, короче, погуляли Всяко розважалися, підіймали пил Аж поки не з’явився Гупало Василь Я ще не вигадав, і де він був раніше Може, собі спав, поки панувала тиша Може, біля річки царапав натюрморти І тут почув, як лаються незнайомі морди А лорди повтікали, вони завжди тікають Відразу забуваючи про простих людей Гупнув Вася першого, гупнув Вася другого Гупнув головного, решта і тікать Наздогнав останнього, сплющив йому голову Підібрав мольберта і далі малювать Щоб там не було, як би не було Все одно добро закохає зло А друга казочка про те, як васін друг Зненацька закохався у одну премудру Всіляко залицявся, дарував їй пудру Але вона, премудра, за нього не ішла І попросив той корєш: Васю, далі ж море ж Не міг би ти, друзяко, сплавати туди? І всяко різне моднє, яскраве, надприроднє Короче, усе імпортне привези сюди Вася каже: добре. І поплив до сонця Туди, де всі японці, дракони і кити А по дорозі гади, лохи і конокради Всіляко намагалися перейти на ти Гупало Василь гупав їх усіх За людську любов, за дитячий сміх Привіз усе красиве, швидко одружив їх І намалював всіх, хто на весіллі пив Багато чого після того ще із ним було Скрізь Василь всіх гупав, нахиляв зло А потім каже: ша! Ша, ша, шановні Я бачу: всі ви – зовні, а я тут відпочну Війни ваші – не ваші, гроші ваші – не ваші Я краще співатиму гучно про те, як усе це було.... |
Комментарии