| Женя і Катя - Перший сніг |
| 1 | Як раптом втрачаєш - стає не відразу помітно, Як кава холоне й на кухні не вимкнуте світло. Як раптом втрачаєш - стає не відразу самотньо, Байдужі хвилини зникають кудись монотонно. А небо у руках тане. Що з нами тепер стане? А небо у руках тане, Як перший сніг... І мабуть не варто приходити знову і знову У місце, де наші серця починали розмову. І мабуть на краще, що ми обіцяли забути Все те, що раніше нам все ж пощастило відчути. Я буду там де ми, там де ми, там де ми... Дивилися, як небо у руках тане. Що з нами тепер стане? А небо у руках тане, Як перший сніг... |
Комментарии