| Христина Соловій - Юність □ |
| 1 | Дівчинко, панно, мала, Ти куди біжиш? Стільки наставила плям, А тепер спішиш Шовку твоїх рукавів Віддаю свій гнів. Візьму всю твою ніжність Напівдоторком, напівнатяком Крадькома, щоб не бачили Такий сяючий, обпікаючий Відблиск юності невмираючий З ким тепер юність моя Так шепочеться? З ким грає в правду, Сміється і п‘є до дна? Як цілує колишніх, Як прощається? Може мені покаже. Напівдоторком, напівнатяком Крадькома, щоб не бачили Такий сяючий, обпікаючий Відблиск юності невмираючий Мов спалах там в світлі вулиць В очах твоїх вічна юність У блиск і сміх закохайся Люби мене, роздягася І коли всіх безплатно заберуть в рай, Будь зі мною тут, зі мною співай. Яка банальність, не та тональність, А юність моя зі мною знов. Ми стільки років з тобою разом Зривай свій шовк, кури, наливай. Напівдоторком, напівнатяком Крадькома, щоб не бачили Такий сяючий, обпікаючий Відблиск юності невмираючий. |
Комментарии