| Галина Гордасевич. Людина і міф |
| 1 | Галина Гордасевич СТЕПАН БАНДЕРА: людина мф сторична праця -------------------------------- В ОДНЙ ОСОБ ОБРАЗ ПОКОЛННЯ З письменницею Галиною Гордасевич я познайомився давно, рокв 6 тому пд час роботи над документальною повстю, героями яко був я та Галина Дидик. Знаю багато творв як поетичних, так прозових, отож коли мен до рук потрапила нова книга Галини Гордасевич «Степан Бандера: людина мф», то з великою цкавстю прочитав . |
| 2 | А за короткий час п.Галина попросила мене написати передмову до наступного перевидання книги. Я готувався до написання передмови, коли сталася трагчна подя: Галина Гордасевич несподвано померла. Вдтод я облишив працю над передмовою, оскльки був розгублений: кому тепер передати? Але минув якийсь час, я зустрвся з сином письменниц - Богданом Гордасевичем. Вн знав про прохання п.Галини, щоб я був автором передмови, нагадав про дану мною обцянку, яку я й виконую. |
| 3 | Вдпочатку мене примно вразило те, що Галина Гордасевич взялася за працю над постаттю Степана Бандери. Адже родом вона з Волин походить з родини, яка мала прихильнсть до ншого вдламу ОУН, що популярно називають «мельниквцями». Тому праця над портретом Степана Бандери мене спочатку довол здивувала. Я вчитувався в рядки книги потм зрозумв, що врешт-решт вс ми, укранц, пройшли за минул 60 рокв одним тим самим шляхом боротьби, кров, страждань, а також спльно радост вдновлення 10 рокв тому нашо державно незалежност. |
| 4 | Яке значення зараз ма те, що колись одн належали до революцйно ОУН, а нш - до ОУН матрно? Адже вся боротьба мж ними - це боротьба за тактику дй! не було няких принципових деологчних розбжностей! Хто всерйоз цкавився подробицями розламу Органзац Укранських Нацоналств в 1940 роц, той мусить визнати, що як з боку Мельника, так з боку Бандери робилося все, щоб розлам не наступив. Лише втручання зовншнх ворожих сил привело до того, що пзнше сталося в ОУН. |
| 5 | Згадаймо, що даючи завдання вбити полковника вгена Коновальця, саме Сталн наказав закинути пдозрння, що вбивство Вождя - це внутршня справа ОУН, , мовляв, нехай вони псля того сам одне одному горло поперегризають. Тод так не сталося, але минуло 2 роки, чиясь ворожа рука втлила намри Стална. Було кинуто багато взамних пдозрнь щодо смерт Омеляна Сеника та Миколи Сцборського в м. Житомир у 1941 р., щодо смерт полковника Романа Сушка в м.Львов у 1944 р. |
| 6 | Насправд то були одн й т сам люди! Лише одн - молод, запальн, готов у цю ж таки мить кинутись в полум'я революц , як треба, - вддати сво життя. Без сподвань на заплату, чи навть подяку. Вони хотли здобути все негайно! А були й нш, як казали, що вдразу всього бажаного не здобудеш, що потрбна довга коптка праця щодо виховання людей, пднесення рвня х свдомост з тим, щоб колись, у бльш сприятливих умовах, перемогти численних ворогв. |
| 7 | Результатом цього тактичного непорозумння було те, що одн творили вддли Укрансько Повстансько Арм, йшли в антинмецьке й антирадянське пдплля, де зчепилися не на життя, а на смерть у двобо з ворогом. нш йшли в нмецьку адмнстрацю, в укранську полцю, засновували укранськ школи та гмназ, культурницьк спортов товариства. Адже, дйсно, чи можна було вддавати мсцеву адмнстрацю у руки ворогв, як це зачасту бувало на сход Украни, - вд того помножувати знущання над народом, щоб в такий злсний спосб посилити опр нмцям? |
| 8 | Чи можна було миритися з тим, що не укранська, а польська або укранська за назвою, але червона за суттю, полця буде нищити кращих представникв нашого народу? Чи можна було в чуж руки вддати виховання наших дтей? В свой книз Галина Гордасевич свдомо наголошу на цьому момент, вона зовсм не бачить у цих людях прислужникв окупацйно влади, чужинецьких наймитв та зрадникв свого народу. Хба ж не органзован нмцями шуцбатальйони та полця на Волин утворили основу УПА? |
| 9 | Це було саме так. Хба ж не вихована в укранських гмназях молодь пшла потм у пдплля? Пшла там довела свй патротизм. А ще Галина Гордасевич, донька православного священика, говорить про роль Греко-Католицько церкви як у план сторичному, так у план того значення, яке вона мала у пднесенн нашо свдомост за останн десятирччя. велика симпатя вдчуваться в словах письменниц про Церкву нацональну. Церкву-страдницю. |
| 10 | При написанн ц книги авторка розраховувала на читача з Надднпрянщини, який або нчого не знав про Органзацю Укранських Нацоналств та провдникв: вгена Коновальця, Андря Мельника Степана Бандеру - або, навть, грше того, ма абсолютно викривлене поняття про цих людей тогочасн под. Ось чому проста, спокйна ненав'язлива мова книги дуже легко гарно сприйматься. Також гарно сприйматься сама постать Степана Бандери: чи то ще молодого юнака, потм - революцонера, а згодом - зрлого полтика. |
| … |
Комментарии