| 1 |
Правомир Косянчук Київський національний університет імені Тараса Шевченка Окремі аспекти правного гарантування права українця на індивідуальність У сучасних глобалізаційних умовах буття української нації постає питання про наявність правного механізму впорядкування суспільних взаємин, засобами якого буде уможливлена повноцінна реалізація прав цієї спільноти і кожного українця зокрема. Актуальність проблеми, що розглядувана у цій праці, очеглядна. |
| 2 |
Вона зумовлена станом соціальних взаємин, за якого має місце порушення прав українців, у тім числі за ознакою зовнішніх форм їхньої етнічної належності у призмі їхньої індивідуальності. З іншого боку, за цього стану речей, наявна високої міри правна пасивність у стосунку до згаданих правопорушень, що свідчить про «хворобливий стан» етнопсихіки більшості українців, і виражена невдаванням до заходів охорони права та правної відповідальності зокрема. |
| 3 |
На жаль, актуальність проблематики для наукового загалу часто штучно непомітна. Нині відомо лише декілька не зовсім популярних для загалу сучасних джерел, що присвячені питанням українського права, як засадничого засобу гарантування прав українців, у його філософії та історії. Варто відзначити науковий здобуток таких науковців-сучасників: О. Шевченка, І. Гриценка, Г. Лозко, І. Безклубого, О. Івановської, П. |
| 4 |
Косянчука та ін. Одним із вимірів буття правного українця є вимір виразу його свідомості у формах, які можна розглядати у межах семіозису, розуміючи ці форми як семіотичні коди. Такими семіотичними конструкціями треба розуміти форми виразу національної ідентичності і свідомості в цілому, зокрема у правній сфері. Національна ідентичність за своїм змістом та формою виразу охоплювана національною індивідуальністю – неповторністю особистості українця в усіх її компонентах та формах прояву. |
| 5 |
Говорячи про явне, про форми виразу української правосвідомості, про зовнішній аспект ідентичності, то на перший план виходить українська мова як картина українського світу, як засіб, що дозволяє «бачити світ українськими очима»... Крім того, не лише мова, але й одяг концентрує у собі семіотичні коди української етносвідомості... Української ідентичності у її зовнішнім прояві може надати й українська зачіска. |
| 6 |
Правда, мало хто нині розуміє семіотичний код українського чуба-джури, військової кіски, чи то українських вусів... Водночас, нерозуміння не повинне призводити до порушення прав тих осіб, які є етнічними українцями. «Мова зовнішнього вигляду» – це невербальна мова, і теж своєрідна картина українського світу. Важливо поглянути на досліджувану проблему через призму встановлених державою засобів гарантування інтересів та прав. |
| 7 |
У контексті дослідження проблеми правного гарантування української національної індивідуальності та форм її виразу, важливо наголосити на тих правах, які становлять ґрунт правного забезпечення українського етнобуття на рівні первинної етнотвірної одиниці – етнічного українця. Вагоме значення серед згаданих прав припадає на особисті немайнові права. Їм кореспондують відповідні обов’язки суб’єктів права. |
| 8 |
Чи правомірні вимоги до українця, аби він мовився «на чєлавєчєскам язикє»? Чи можна студентові або викладачеві мати козацького чуба, носити вишиванку? Чи можуть вам за вашу українськість знижувати оцінки, чи вдаватись до інших форм упередженостей тощо? Певність у своїх українських інтересах і правах, спираючись на засоби їхнього гарантування, дозволить правильно дати відповіді на ці питання. Перш за все, йдеться про право на свободу особи (ст. 288 ЦК), яке охоплює, за суб’єктним складом, у тім числі свободу особи, належної до певної етнічної спільноти, раси тощо. |
| 9 |
У нашім разі – право на свободу етнічного українця в усіх сферах його життєдіяльності. Це право охоплює такі аспекти свободи українця: фізичну, індивідуальну, політичну та ін. Право на свободу є підложжям особистих немайнових прав. Правоможності цього права отримують свою конкретизацію на рівні інших прав, зокрема у праві на індивідуальність українця (ст. 300 ЦК). Притаманні українцям певні фізіологічні особливості та архетипні релікти надають неповторності його індивідуальності... |
| 10 |
Правна гарантованість можливості у сфері проявів свого внутрішнього українського світу передбачає перспективу вжиття заходів захисту права від можливих посягань, заходів охорони в цілому, а серед них і заходів правної відповідальності як охоронних правостосунків у стані активації права і обов’язку управненої особи. У контексті згадуваних прав, порушення прав українця можливе внаслідок невиконання або неналежного виконання пасивного чи навіть активного обов’язку у стосунку до цих прав. |
| |
… |
Комментарии