| 1 |
Валерій Лапікура, Наталя Лапікура. Покійник «по-флотському». Кавовий млинок (необхідна передмова). Кавовий млинок зі зламаною ручкою — ось і все, що перепало мені у спомин про Олексу Сироту. Решту його речей розтягли сусіди. Чому ніхто не накинув оком на цей витвір Єреванського заводу «Метиз» — дві причини. По-перше, культура мелення кави вручну обірвалась у Києві з остаточним встановленням радянської влади 1920-го року і надалі так і не відродилася. |
| 2 |
По-друге — зламана ручка. Мій друг Олекса Сирота, бувало, говорив: — З вірменами ризиковано мати серйозну справу, бо щось та схалтурять. От візьмемо млинок: жорна гарні, а ручка — полова. Млинок Сирота вициганив у когось із своїх знайомих. Вони через своє винятково гречкосійське походження мололи у ньому перець. «Село! І серце відпочине...» Але якраз отой присмак перцю згодом надавав Олексиній каві абсолютно неповторного смаку. |
| 3 |
Саме тому мій друг Сирота мужньо терпів тортури, які завдавав уламок ручки під час процесу мелення. Знайти щось милосердніше Олекса так і не спромігся. Що поробиш — у кожних часів свої дон-кіхоти і свої млини. Ми познайомилися у високих коридорах колишньої Першої Київської класичної гімнази, нині — гуманітарного корпусу Національного університету на бульварі Шевченка. Мій філологічний факультет був, як і зараз, на третьому поверсі, а Олекса довбав класичну філософію на другому. |
| 4 |
«Троячка» з політекономії соціалізму, яку я одержав з третьої перездачі, за звичаями тих років назавжди перекрила мені шлях в омріяну науку. Я подався у другу найдревнішу професію — журналістику. Олекса Сирота, хоч і не конфліктував з марксистсько-ленінським вченням, однак зізнався якось, що залило воно йому сала за шкіру добряче. Замість аспірантури, куди його запрошували як відмінника навчання і члена парти виринув мій друг у лавах Київського карного розшуку Головного управління МВС УРСР по місту Києву. |
| 5 |
Як кажуть психологи, спрацював класичний «ефект Коті». «Ефект Коті» — назва феномену походить зі старого анекдоту про чоловіка, його дружину і її коханця. Оцей бахур, ледь не прилапаний на гарячому, встиг заховатися до шафи зі зразками парфумів славетної фірми «Коті» — чого вони були в квартирі коханки, то не головне. Суть у тому, що над ранок бідолаха вилетів із шафи з диким зойком: «Дайте швидше лайна понюхати!» Оце і є «ефект Коті». |
| 6 |
Якщо хтось і досі не зрозумів, пояснюю. Найкращий спосіб позбутися згубного впливу на психіку п'ятирічного штудіювання теорій наукового комуністичного світогляду — це піти в менти. Або, як казали в часи нашої молодості, — в лягавку. Спровадиш у витверезник сотню-другу обриганих алкоголіків, збереш у мішок докупи дві — три «розтинанки», себто розітнуті злочинцями трупи; збагатиш свою пам'ять різноманітністю всіх матюків, які виробило людство, — зніме краще од баби-шептухи. |
| 7 |
В клінічних випадках, говорив Олекса Сирота, допомагає хороша ексгумація, бажано, в дощову погоду. Олекса служив у карному розшуку в розпал епохи, яку називали «застоєм». Вона розпочиналась першим безкровним переворотом у Кремлі, а закінчувалась брудною кривавою війною в Афганістані. Семидесяті роки, брежнєвські часи... Часи туалетного паперу, якого не було у продажу, бо він увесь йшов як «нехарчова добавка» у дешеву варену ковбасу, про яку і досі зі сльозою розчулення згадують ті, хто Леоніду Іллічу шнурки зав'язував. |
| 8 |
Часи, коли щороку дорожчала випивка, зникала закуска, зате вигадувались все нові й нові ордени. Часи, коли щовихідного було чиєсь професійне свято і День Радянської міліції посідав у табелі про ранги місце між Днем Радянської Армії і Міжнародним жіночим днем 8-го березня. Лягавим підфартило, бо сам зять Брежнєва служив у МВС, а його шеф Щолоков жив з генсеком у одному під'їзді на Кутузовському проспекті, 26. |
| 9 |
Це були часи, коли міліцію, мов злочинців на етапі, контролювали дві установи: «відділи адмі-норганів» компартійного апарату і зловісне КДБ. Роль цуцика, який з гавкотом бігав навколо, була доручена Прокуратурі СРСР. І не дай Боже тобі, чесному чи дурному менту, схибити на крок ліворуч або праворуч. Конвой стріляв без попередження. І не мазав! Це були часи, коли за політичні анекдоти давали до п'яти років таборів, а вести щоденники було ще небезпечніше. |
| 10 |
Київський журналіст Валерій Марченко загинув у в'язниці саме через нотатки, які і не збирався публікувати. Тому нормальні люди покладалися на пам'ять. Зараз, коли від описаних мною подій минуло двадцять п'ять, а то і всі тридцять років, дещо може видатись нереальним, надуманим чи прикрашеним. Не знаю... Можливої Я над цим не замислювався. Я брав до рук старий кавовий млинок зі зламаною ручкою і знову чув іронічні інтонації мого друга Олекси Сироти, який кривився, долаючи опір куцого шматка металу, і казав: — Яку ти звариш каву, залежить од того, як ти змелеш зерна. |
| |
… |
Комментарии
Изменен отрывок №28
Изменен отрывок №38
Изменен отрывок №70
Изменен отрывок №103
Изменен отрывок №136
Изменен отрывок №274
Изменен отрывок №290
Для меня явный недостаток был только в том, что почти сразу стало очевидно, кто убийца:) :) А в целом - колоритные персонажи, интересные ракурсы в историю...
Буду рад почитать/попечатать другие произведения этих авторов, если кто-то зальет их на КГ.
290 фрагмент.
274 фрагмент.
136 фрагмент.
міцніше зооров'я
проототпь (или что-то такое... странное слово)
все в 103 отрывке.
70 фрагмент.
38 фрагмент.
28 фрагмент.
1) Можно выставить другую раскладку. У меня в Висте есть раскладка "Украинская (расширенная)", думаю в Видноуз 7 она тоже есть. Там апостроф стоит на клавише под Esc (той, которая Ё в русской раскладке).
2) Если этой раскладки в вашей ОС нет, можно самостоятельно переназначить ненужную в украинском клавишу Ё (или вообще любую другую клавишу, как удобно) на апостроф. Для этого можно воспользоваться, например, бесплатной программой autohotkey.
Вообще этот вопрос лучше перенести отсюда на форум, может кому-то еще будет интересно что-то спросить или ответить об украинской раскладке.
И первый, и второй способы немного снижают скорость...может есть какой-то более быстрый?